Постоянная ссылка: http://news.uaportal.com/news/2007/8/27/59593.htm



Наука – виробництву: Інвестиції для вітчизняних інновацій

2006-05-29 17:45
Украинский Портал


Півроку тому партнерський Всеукраїнський інтернет-проект «Інформаційний союз малого & середнього бізнесу України» та промисловий журнал «ММ. Гроші і технології» оголосили про початок Всеукраїнського конкурсу «Вітчизняні прикладні науково-технічні розробки для малого і середнього бізнесу» (www.ukrsmb.info). Про особливості конкурсу, перші підсумки та плани організаторів – в інтерв’ю з керівником Всеукраїнського інтернет-проекту «Інформаційний союз малого і середнього бізнесу України», президентом командитного товариства “Господар-гарант” Олександром ЗУБАРЄВИМ.

- Олександре Миколайовичу, в чому все ж таки перевага вашого інтернет-проекту для вітчизняних науковців порівняно з подібними конкурсами, які часто проводять в Україні?
- Хтось далекоглядний і досвідчений сказав: “Бійтеся стандартних рішень. Ніде оригінальність не цінується так високо, а банальність не обходиться так дорого, як в Інтернеті”. Ми взяли за основу саме новий, нестандартний підхід, де організаторів, учасників та відвідувачів конкурсу об’єднує так званий ефект синергії – спільний для всіх інтерес: збільшення цільової аудиторії, постійна та ефективна робота з інформацією всіх 27 регіонів України. Крім того, з допомогою інтернет-технологій у конкурсантів суттєво зростають шанси знайти джерела додаткового фінансування та нових партнерів. Самостійно їм це зробити набагато складніше через високі витрати або низьку ефективність стандартних форм зв’язку і пошуку. Маю на увазі пошук партнерів з кооперації, потенційних інвесторів та замовників, навіть пошук однодумців з регіонів. Іншими словами, проект «Інформаційний союз малого і середнього бізнесу України» - це механізм просунення інформації в усі куточки нашої країни. Як правило, організатори подібних конкурсів збирають інформацію, оцінюють її, визначають кілька проектів-переможців, а інші - “йдуть в нікуди”. Розробки, які надходять на наш конкурс, розміщуються на виділеній їм сторінці, або, як ми говоримо, стають учасниками інтернет-профспілки. (Наприклад, до нас звернувся мешканець Дніпропетровська, автор 16 розробок з енергозбереження, який не мав доступу до Інтернету, та мав велике бажання запропонувати власні напрацювання потенційним партнерам та інвесторам). Після цього ми вже все робимо самі: їх електронний проспект-стенд перетворюємо на невеликий сайт, просуваємо інформацію в регіони і даємо прямі їхні контакти. Тобто, пропонуємо безкоштовні рекламні послуги, самі на цьому нічого не заробляючи (оргвнески учасників лише частково компенсують наші витрати). Тому-то проект неприбутковий. Нині ми активно працюємо над тим, щоб залучити в Україну будь-які кошти, в тому числі і зарубіжні.
- Є вже перші успіхи?
- Так, і мені приємно про них розповісти, адже на розробки, розміщені на нашій інтернет-виставці, все більше починають звертати увагу закордонні інвестори. Це - наш генеральний спонсор ДП «Сіменс Україна», Київське контактне бюро AiF «Технологічна кооперація» при Бюро Делегата німецької економіки. Однак не тільки вони. Інтернет-проект «Інформаційний союз малого & середнього бізнесу України» розпочав взаємодію з Канадською експертно-сервісною організацією (CESO) щодо безкоштовної консультаційної підтримки українських МСП і пошуку закордонних партнерів: www.ceso.ukrsmb.info. І це при тому, що подібні послуги на міжнародному комерційному ринку коштують від 1000 до 10000 тисяч доларів на тиждень! Крім того, досягнуто згоди про взаємодію з представниками польської Програми комерціалізації науки і технологій (NOT). Продовжуються переговори про налагодження співробітництва з Центром «Хай-тек» міста Малага (Іспанія). Центр проводить аналіз розробки і пошук зацікавлених у ній осіб, забезпечуючи 65-100% фінансування, оформляє патент, готує пропозицію щодо впровадження технології в індустрію Іспанії та інших країн ЄС чи продажу її на зовнішньому ринку. Це здійснюється на договірних умовах з розроблювачем і його участю в прибутках від реалізації розробки на ринку. Досягнуто згоди про початок взаємодії з бельгійською компанією, що займається транснаціональним трансфером технологій і вже презентувала свою програму в Україні на державному рівні. Ведуться переговори про шляхи взаємодії з Фондом цивільних досліджень і розвитку (США).
- Організатори конкурсу “Вітчизняні прикладні науково-технічні розробки для малого і середнього бізнесу” надають інформаційну підтримку Всеукраїнському конкурсу інноваційних технологій (www.contestnew.org.ua), про офіційний початок якого було оголошено на прес-конференції під час виставок “Тижня промислових технологій”, який нещодавно відбувся в “КиївЕкспоПлазі”. Об’єднання зусиль державного й недержавного конкурсів виправдане?
- Учасники прес-конференції зійшлися на тому, що, надаючи взаємну інформаційну підтримку, організатори конкурсів реально підтвердили можливість практичної взаємодії між державними структурами, наукою і розробниками, бізнесом (підприємцями і промисловцями) та недержавними об’єднаннями підприємців і підприємств. А також те, що при організаційній підтримці з боку Держкомпідприємництва вони зможуть досягнути більших результатів в інтересах економічного розвитку регіонів України за допомогою інтернет-технологій. Сьогодні ми йдемо по шляху, що вже пройшов Європейський Союз і Польща. Він лежав через створення регіональних систем інновацій (РСІ). РСІ – це життєво необхідний форум співробітництва сфер бізнесу, місцевих і центральних державних структур, науково-дослідних установ і навчальних закладів, а також недержавних організацій з метою активізації місцевих факторів для ефективного застосування і збільшення наявних ресурсів. Тенденції розвитку систем інновацій на прикладі Польщі і ЄС доводять необхідність створення економічно сильних і конкурентоспроможних регіонів.
- Ви неодноразово наголошували, що, на відміну від державного конкурсу, який обмежується високими технологіями, ваш проект затребує новації, достойні інвестицій. Ви вже побачили такі новації?
- Звичайно. Наприклад, Національний авіаційний університет розробив і готовий виготовляти на замовлення установки для очищення масел. Вони очищають як масла трансмісійні і гідравлічних систем, солярку, так і олію - соняшникову, горіхову, рапсову тощо. Аналогів такої розробки немає. Чи, скажімо, блок живлення для ламп денного світла, розроблений Спеціальним конструкторсько-технологічним бюро з дослідним виробництвом Iнституту фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України. Цей блок робить термін експлуатації звичайної лампи денного світла практично необмеженим з одночасним зменшенням її енергоспоживання на 50-75%. У результаті усувається негативне для зору мерехтіння ламп, економиться електроенергія і підтримуються екологічні норми в державних масштабах, адже перегорілі лампи, які раніше викидалися на смітники і парами ртуті отруювали довкілля, просто будуть відсутні.
Ще приклад: біопаливо з відходів сільського господарства й устаткування для його виробництва від українсько-німецького спільного підприємства. А експрес-аналізатор вірусних захворювань для фермерських господарств, митних та екологічних служб від того ж Iнституту фізики напівпровідників? Або - утилізатор сміття, з допомогою якого можна одержувати тепло чи холод, гарячу воду для опалення і побутових потреб, вугілля й електроенергію — і це все з відходів і навіть з... гною. Крім того, для санітарних і комунальних, міських і обласних служб зникає проблема зі смітниками, у всякому разі - з 90% відходів. Хіба не мрія курортних міст?
Це все унікальні речі, які, на жаль, поки що мало або зовсім не затребувані, хоч будуть справжньою знахідкою для малого й середнього бізнесу і ще принесуть користь суспільству, якщо про них та про їх авторів дізнаються. Але як, скажімо, запорізький фермер знатиме про те, що розробили в університеті Чернівців? Тому-то головна мета організаторів нашої інтернет-виставки – підвищення шансів її учасників знайти для впровадження своїх розробок джерела фінансування через комерціалізацію і трансфер технологій.
Саме над цим ми працюємо зараз, налагоджуємо контакти зі структурами підтримки бізнесу, аби його представники у своїй аудиторії розповсюджували інформацію про науково-технічні прикладні розробки. Вкотре скажу, що мета нашого конкурсу – опосередкована допомога державі, через підприємництво, яке, застосовуючи запропоновані йому розробки, з одного боку, розширює свій бізнес, збільшує випуск продукції, корисної суспільству, значить, дає шанс створити робочі місця, а відповідно, надходження до бюджету. Тому Мінекономіки оцінювало наш проект саме з цієї точки зору.
- Які підсумки першого етапу конкурсу?
- Провівши попередню оцінку робіт, що надійшли на конкурс, організатори прийшли до висновку: вибрати переможця ще ранувато, тому що розробки різнопрофільні і не можуть конкурувати між собою. Та, незважаючи на це, про позитивний ефект від роботи з формування постійно діючої інтернет-виставки можна говорити. На ній представлено розробки з 11 регіонів України, в т. ч. від національних університетів, академічних установ, підприємств і окремих розробників. Відкрито новий розділ виставки – нанотехнології. Організатори конкурсу новацій переконані, що роботу є сенс продовжувати.
Медіа-партнерами нашого конкурсу, крім генерального інформаційного спонсора ІА «Інтерфакс-Україна», стали 11 газет і журналів, що висвітлюють його хід, і понад 20 веб-ресурсів інформаційних партнерів. З квітня місяця до нас в якості асоційованих медіа-партнерів додалися ще 22 видавці газет і журналів з 20 регіонів України через їхню професійну асоціацію, яка стала нашим ексклюзивним інформаційним партнером.
Конкурс побачили в регіонах України і розробники все частіше цікавляться, як взяти в ньому участь. Його організатори прийняли рішення оголосити другий етап конкурсу. Більш докладна інформація про нього – на сторінці: www.ukrsmb.info/contest.htm .
Визначення переможців конкурсу новацій, вручення призів і дипломів - це вже на другому плані. Для найцікавіших проектів у галузі інформаційних технологій і телекомунікацій, поданих на наші два конкурси, Міжнародний благодійний фонд «ТЕХНОМІСТ» установив спеціальні грошові призи. Разом із Центром досліджень науково-технічного потенціалу й історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України будуть відібрані розробки для безкоштовного розміщення в 2-му випуску польського буклету «Інноваційні проекти та розробки в регіонах України». Він поширюватиметься в Польщі через державні структури і недержавні організації підтримки бізнесу.
- Наскільки активно взяли участь у вашому конкурсі вчені з Національної академії наук?
- Поки що науковців від Академії наук представляє Інститут фізики напівпровідників та його госпрозрахункове СКТБ з дослідним виробництвом, які подали понад 10 розробок. Більше активізують свою діяльність вчені з університетів. Проте надіємося, що, беручи участь в єдиному інформаційному потоці, тобто у двох конкурсах, науковці дізнаються про нас, хтось згадає про розробки, які лежать на полиці, адже раніше заявити про них вони не мали змоги. Тепер така можливість з’явилася.
- Які найбільші труднощі у проведенні такого масштабного конкурсу?
- Напевно, це постійні витрати, які не окуповуються. На практиці ми зрозуміли, що досить непросто розвивати всеукраїнський проект. Насамперед тому, що дуже висока інерційність. Але ми сподіваємося знайти конкретну підтримку в держави, адже розвиток і впровадження нових технологій наша країна визнала своїм пріоритетом і частиною стратегії національної безпеки.

Розмову вела Ірина НІКОЛАЙЧУК
(Газета «СВІТ» №17-18 травень 2006, стор.6, www.svit.ukrsmb.info)