Лукашенко для Путіна – інструмент дестабілізації Європи

БЛОГ

Олександр Лукашенко прибув на кордон Республіки Білорусь з Литвою, щоб звідти погрожувати балтійським країнам і Польщі. Звичайно, все це було зроблено під виглядом миролюбності, властивій Лукашенку та Путіну: "ми будемо давати відсіч будь-якій агресії".

Однак те, що Лукашенко згадав про так званий Сувалкський коридор, який, як відомо, є найбільш вразливим стратегічним місцем для НАТО у центральній Європі, в першу чергу, свідчить про те, що білоруський лідер підготувався до цієї подорожі, пов'язаної насамперед із погрозами з боку білоруського режиму.

Ми прекрасно з вами розуміємо, що це не самостійні погрози, адже за допомогою Лукашенка як маріонеткової ляльки з Заходом намагається говорити Володимир Путін. Бажання тримати цивілізований світ у напрузі — це одна з важливих пропагандистських задач російського диктатора, для якої він і використовує Лукашенка та інших білоруських чиновників і військових.

Ніякого практичного сенсу у цій подорожі Лукашенка, під час якої він спілкувався з білоруськими журналістами, звичайно ж, не було. Ніяких загроз для Білорусі з боку балтійських країн чи Польщі не існує, а от сама Білорусь вже неодноразово використовувалася Росією для того, щоб дестабілізувати ситуацію у сусідніх країнах. Саме з території Білорусі відбувався напад на північні регіони України, й Олександр Лукашенко прекрасно знав, що територія його країни використовується російською армією для того, щоб захопити Київ і створити в українській столиці маріонетковий уряд, який був би схожий саме на те, фактично, окупаційне правління, яке створив Лукашенко у власній країні.

Саме Білорусь використовувалися Росією як інструмент у гібридній війні з Польщею і країнами Балтії за допомогою мігрантів. Варто нагадати, що вже після нападу Росії на Україну, саме така міграційна війна була запланована Володимиром Путіним проти Фінляндії, тож можна сказати, що те, що ми спостерігали на білорусько-польському кордоні, насправді було тільки генеральною репетицією майбутніх гібридних війн Російської Федерації.

Тоді Путін і Лукашенко бажали зробити все, щоб спровокувати польських силовиків, щоб продемонструвати, що Польща не може контролювати власний кордон, а її прикордонники змушені неадекватно реагувати на нещасних мігрантів, яких у великій кількості доставляли до кордону Білорусі з Європейським Союзом.

І ось тепер, після того, як роль Лукашенка у підриві стабільності та безпеки на кордонах очевидна навіть для нього самого, білоруський правитель знову їде на кордон, тепер із Литвою, щоб поговорити про Сувальський коридор і нагадати, яка це незначна територія і як за його міркуваннями, її можна швидко окупувати. Звичайно за участю не тільки білоруської, але й російської армії, яка, фактично, сьогодні контролює територію Білорусі та забезпечує Лукашенку можливість безпечного перебування при владі.

Ця ситуація знову нагадує, що війна Росії з Україною — це лише елемент агресивних дій Росії проти цивілізованого світу, що Путін і Лукашенко здійснюють спільну задачу дестабілізувати й залякати цивілізований світ, щоб зменшити підтримку України у подальші місяці, а й імовірно і роки війни на виснаження, яку запланував у своєму політичному календарі Володимир Путін.

Він прагне полегшити Росії умови знищення інших колишніх радянських республік, і Лукашенко тут, як не дивно, союзник Путіна. Бо чим більше держав виглядатимуть так, як виглядає Білорусь, тим більш очевидною і неминучою буде вважатися та роль, яку сьогодні Лукашенко відіграє у власній державі. Роль корумпованого і самозакоханого ворога національних інтересів самої Білорусі та її народу.

У ситуації, коли Лукашенко, фактично, сидить на багнетах власних силовиків і силовиків Російської Федерації, все, що залишається в цьому підстаркуватому диктаторові — це роль, яку йому пропонує Володимир Путін, яку йому диктують просто з Кремля. І в цій ситуації, звичайно, він може дозволити собі театральну виставу біля кордону з Литвою.

Лукашенко прекрасно розуміє: у прямому зіткненні з арміями країн НАТО, і Росію, і Білорусь очікує нищівна поразка, а обох диктаторів — багаторічне ув'язнення після краху їхніх держав.

Мені здається, навіть нещодавній терористичний акт у "Крокус Сіті Хол" продемонстрував всю безпомічність і бездарність російських силових структур навіть у зіткненні з терористичними організаціями. Тож про яку таку війну із сучасними арміями можуть мріяти Путін і Лукашенко?

Однак Лукашенко бажає не воювати, він бажає залякувати, він намагається створити пропагандистський образ загрози, яка, з погляду його власної логіки та логіки його кремлівського покровителя, має паралізувати Захід, і таким чином створити умови для подальших агресивних дій РФ та її союзників на пострадянському просторі, а ймовірно, і у центральній Європі. Адже найкращий європеєць для Путіна і Лукашенка — це наляканий європеєць.