Треба сподіватися на краще, але готуватися до гіршого: що кожен має зробити в 2024 році

БЛОГ

ДЖЕРЕЛО

1. Тримати голову холодною, допомагати робити це іншим. Допомагати тим, кому складніше: бійцям ЗСУ, їхнім родичам, мешканцям прифронтових зон, внутрішньо переміщеним, ветеранам тощо.
2. Долучатися до перемоги власними грошима (донати) і часом (волонтерство, участь у громадських командах, що працюють на перемогу тощо).
3. Бути готовим до мобілізації, передусім психологічно, а також практично.
4. Не вестися на російські інформаційні вкиди, не поширювати їх. Пам'ятати, що світ складний, не чорно-білий, в ньому нема простих відповідей на складні питання.
5. Давати відсіч спробам влади обмежити демократію, зупинити економіку, розширити корупцію – через соціологічні опитування, петиції, хвилі в соцмережах (сподіваюся, не дійде до того, щоб громадяни були вимушені порушити обмеження воєнного стану й виходити на вулиці).
6. Вичистити ту частину українського простору, за яку кожен і кожна з нас особисто відповідає, а саме – власний розум, тобто викинути звідти всю спадщину російсько-радянської імперії: залишки комунізму, тоталітаризму, колоніалізму, патерналізму, закритості, економічного дирижизму, комплексу меншовартості, радянських стереотипів тощо.
7. Підтримувати українське: товари, малих місцевих виробників, культуру, книги, незалежні медіа тощо.
8. Думати про інших. Поважати. Дякувати.

***

Мені пишуть, щоб я не поширював паніку й зневіру.

Саме це мені писали на початку лютого 2022, коли я поширював методички, як підготуватися до надзвичайної ситуації, як підготувати дітей, бізнес тощо. Мене звинувачували у поширенні паніки й зневіри, в тому, що я продався американцям та/або росіянам. Однак десятки тисяч людей (а може, й більше) підготували наплічники безпеки, спланували дії своєї сім'ї, поговорили з дітьми. Воно було того варте.

Я пишу про негативні сценарії не тому, що це мені подобається. Просто десь з 2017-го позитивних новин зовсім небагато (звідси ви маєте зробити висновок, що все почалося задовго до президентських виборів), і коли вони є, я їх висвітлюю. Але переважають негативні.

Можна ховати голову в пісок і сподіватися на диво. Але диво зазвичай – це наслідок героїзму, звитяги та надзусиль якихось людей. А їхній героїзм – це завжди наслідок недбалості, некомпетентності й байдужості інших людей. Внаслідок цього перші гинуть, вигорають або сідають у в'язницю. Другі купують нові автівки та маєтки, отримують нові посади.

А можна не ховати голову в пісок, а усвідомлювати негативні сценарії, намагатися об'єднати зусилля, щоб їм протистояти та відвернути їх. Сподіватися на краще, а готуватися до гіршого.

Вибір за вами. Перша позиція дитяча, друга доросла.

Вибір за вами. Тільки дитяча позиція передбачає, що поруч є хтось дорослий, який замість вас про вас подбає. Ви впевнені, що це так?