У загибелі "Курська" звинуватили підводний човен НАТО

Колишній головнокомандувач Північного флоту В'ячеслав Попов заявив, що "Курськ", що затонув, міг зіткнутися з підводним човном НАТО.

Свою версію загибелі "Курська" у 2000 році він виклав в інтерв'ю РІА Новини, пише Meduza.

Попов зазначив, що сигнали SOS 12 серпня 2000 року подавав не російський атомний підводний човен "Курськ", а субмарина НАТО, що знаходилася поряд і отримала пошкодження.

“Підводний човен, який зіткнувся з "Курськом", стежив за "Курськом", мабуть. Але не зумілвв умовах стану моря і всіх інших умовах забезпечити безпеку, зблизився надто близько, або маневр "Курська" призвів до втрати контакту. Ось тобі зіткнення”, - сказав адмірал.

При цьому Попов заявив, що назва цього підводного човна НАТО відома "з ймовірністю 90%", проте він не розкрив його в інтерв'ю".

“Я з ймовірністю 90 відсотків знаю найменування її, але для того, щоб публічно називати, потрібно мати докази та викласти їх. Я їх викласти не можу”, – заявив він.

Раніше Попов розповів у документальному фільмі "Август" Аркадія Мамонтова, що вважає головною версією загибелі "Курська" зіткнення "з невстановленим поки що підводним човном".

За словами адмірала, після вибуху на "Курську" льотчики помітили невідомий підводний човен, що йде з Баренцева моря.

Після катастрофи в Баренцевому морі, де затонув “Курськ”, висувалося багато версій впливу на атомний підводний човен.

Очільник ВМФ Володимир Куроїдов тоді заявляв, що на корпусі "Курська" "є ознаки великого і серйозного зіткнення".

Як одну з версій розглядали зовнішній вплив на підводний човен, у тому числі зіткнення з міною, що залишилася з Другої світової війни.

За підсумками офіційного розслідування причиною катастрофи було названо детонацію торпеди в носовому відсіку "Курська".

"Курськ" затонув 12 серпня 2000 року під час навчань у Баренцевому морі за 175 кілометрів від Північноморська на глибині 108 метрів.

Усі 118 членів екіпажу підводного човна, який брав участь у навчаннях, загинули.