Борис Тинка у Львові: як польський волонтер захищає українців і чому згадали Волинь

ЛЬВІВ — Поляк Борис Тинка приїхав із Кракова до Львова, щоб 27 серпня провести одиночну "картонну" акцію підтримки українців. Привід — дедалі більше повідомлень про словесні образи, побиття та напади на українців у Польщі.

Тинка — автор путівників про Київ, Одесу і Чорнобиль, волонтер, який доставляє гуманітарну допомогу до Одеси. У вересні 2022 року він ініціював випуск марки з відомими одеськими котиками-патріотами. До нього протягом акції підходили десятки львів'ян і гостей міста — тиснули руку, дякували, фотографувалися.

Вночі він сів у машину й поїхав, щоб уже зранку стояти з плакатом. Написав звернення на картонці — каже, навмисно: це вже мода в Україні. Радіо Свобода він пояснив текст плаката так:

"Я – поляк. Мене звати Борис Тинка. Багато років я підтримую Україну. І мені не була потрібна війна, щоб довести, таких, як я, у Польщі переважна більшість. Не забувайте про це".

Останні два-три тижні Борис Тинка думав, як показати українцям підтримку — попри те, що проукраїнські акції у Кракові він організовує постійно.

"Вульгарних і брутальних випадків направду мало. Я почав займатися допомогою Україні ще перед початком великої війни. Написав путівники про Чорнобиль, Київ, Одесу, є туристичним гідом. З лютого 2022 року опинився в Одесі, коли почалась велика війна, і три місяці залишався там і допомагав українцям.

Подумав, що моя акція стане сигналом для українців, що більшість поляків залишаються з українцями. Це мені дуже важливо, щоб знали українці", — сказав польський волонтер Радіо Свобода.

Посилення антиукраїнських настроїв у Польщі Тинка пов'язує з тим, що польські політики грають на незнанні поляками власної історії.

"Раптом всі поляки пригадали собі Волинь. Забули про Катинь, а чудово пам'ятають Волинь. 90% поляків не мають поняття, де ця Волинь знаходиться", — каже він.

Для Тинки Україна — не абстракція: тут живуть його друзі. Він добре знає спільну історію двох країн і сьогодні бачить, скільки молодих українців гинуть на війні. Йому часто доводиться пояснювати, що червоно-чорний колір не несе антипольського змісту — для українців, особливо в час війни, це символ боротьби і жертовності. Трагічні події ХХ століття, вважає він, мають залишитись для молитви та істориків.

У Польщі останні роки Тинку нерідко називають "зрадником польської нації" — за те, що захищає українців від "зростаючої хвилі ненависті". Такі коментарі пишуть йому не лише російські "боти", а й реальні поляки. Це його засмучує.

Українці дякували за підтримку

Юлія з сином Максимом приїхали до Львова з Одеси і теж підійшли до Бориса Тинки. Вони польського походження, громадяни України. Юлія розповіла, що в Україні жодного негативного ставлення до себе не відчуває. Але те, що відбувається сьогодні у Польщі, її болить.

"Розумієш, що є контингент таких людей, яким не вистачає освіти чи емпатії. Навіть, коли я буваю у Польщі, а я польського походження, полька з України, то чують мій акцент і одразу таке непривітне ставлення. Дуже вдячна Борисові Тинці, що приїхав з такою акцією. Так такого бракує. Ми маємо минуле залишити", — сказала Юлія.

Єпископи Польщі засудили агресію і закликали до примирення

Польські єпископи на Постійній Раді у Ченстохові засудили випадки агресії між поляками й українцями та закликали до чесного історичного діалогу. У зверненні рада закликає "шукати в польсько-українських відносинах передусім дух примирення та християнської любові".

"Всі ці події, незалежно від того, чи мають вони національне, хуліганське або кримінальне підґрунтя, заслуговують на засудження", — йдеться у заяві.

Єпископи звернулись до державної влади з проханням ефективніше запобігати інцидентам на національному ґрунті й забезпечити дотримання закону всіма, хто перебуває на території Польщі.

Щотижня — інциденти

Ледь не щотижня у якомусь польському місті трапляються сутички між поляками й українцями. За даними польських ЗМІ з посиланням на прокуратуру, 2 серпня восьмеро поляків у Радомі напали і побили трьох молодих українців. Сутичку спровокував житель Любліна, який приїхав на весілля, а потім увечері вийшов гуляти й вирішив прочитати українцям "лекцію" про Волинську трагедію. Про цей інцидент стало відомо лише днями.

За офіційною інформацією, за перші шість місяців 2026 року поліція отримала 180 повідомлень про ймовірні напади чи інші прояви агресії — більш ніж на 30% більше, ніж за той самий період минулого року. Польська поліція і влада різко реагують на задокументовані випадки.

У понад 22 містах Польщі пройшли акції "Не будь байдужим" проти нападів на українців та представників інших національних меншин — зокрема у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Познані, Любліні, Лодзі.

Водночас, зауважують експерти, у соціальних мережах антиукраїнський дискурс посилюється. Згідно з новими даними опитування Res Future, близько 50% польських інтернет-дописів про українців містять мову ненависті. Міністерство закордонних справ України фіксує системні прояви ксенофобії, побутових конфліктів і фізичних нападів на українців, у тому числі дітей. Ситуація загострюватиметься у польській школі, прогнозують експерти.

Причиною посилення антиукраїнських настроїв називають те, що українське питання стане головним на виборах у Польщі у 2027 році, а Росія, за оцінками, вправно цим маніпулює.