Звільнення з армії для догляду за родичем: які документи потрібні
Військовослужбовцям, які хочуть звільнитися зі служби для догляду за бабусею чи дідусем з інвалідністю II групи, нерідко доводиться доводити необхідність такого догляду. Сам факт проживання інших родичів за кордоном або їхній пенсійний вік не завжди є достатньою підставою для позитивного рішення командування.
У таких ситуаціях варто збирати докази того, що інші члени сім’ї об’єктивно не можуть здійснювати постійний догляд, а за потреби оскаржувати відмову в суді. Про це повідомив юрист Владислав Дерій.
За його словами, чинне законодавство містить чіткі вимоги до звільнення військовослужбовця через необхідність догляду за родичем другого ступеня споріднення. Тому вирішальне значення мають не лише родинні зв’язки, а й документи, які підтверджують реальну можливість або неможливість інших родичів доглядати за людиною. Під час дії воєнного стану військовослужбовець може звільнитися через необхідність постійного догляду за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який має інвалідність I або II групи.
Йдеться, зокрема, про бабусю, дідуся, рідних братів і сестер та онуків. Водночас закон вимагає відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення або підтвердження того, що вони самі потребують постійного догляду. Саме ця вимога найчастіше стає причиною відмов. Якщо в людини є діти, онуки чи інші родичі, командування може вимагати докази, чому вони не здатні здійснювати догляд.
При цьому саме проживання за кордоном або наявність пенсійного віку ще не означає автоматичного припинення родинних обов’язків. У подібних ситуаціях важливо максимально детально підтвердити обставини кожного родича. Це можуть бути документи про проживання за кордоном, стан здоров’я, інвалідність або інші обставини, які фактично унеможливлюють постійний догляд.
Законодавство також передбачає медичні документи, які підтверджують потребу інших родичів у постійному догляді. Наприклад, якщо син або донька людини з інвалідністю постійно проживає в іншій країні, це варто підтверджувати відповідними документами, а не лише поясненнями військовослужбовця. Якщо інший родич має інвалідність або тяжке захворювання, необхідні медичні висновки, які підтверджують його власну потребу в сторонній допомозі. Чим повніше буде сформована доказова база, тим більше підстав для оцінки ситуації не лише формально, а з урахуванням реальних обставин родини.
Якщо військова частина відмовляє у звільненні, рішення можна оскаржувати в адміністративному суді. У такому разі військовослужбовцю важливо довести не просто наявність родичів, а те, що вони фактично не можуть забезпечити необхідний постійний догляд. Саме тому до позову варто долучати всі документи, які підтверджують стан здоров’я, місце проживання та інші об’єктивні обставини щодо кожного потенційного доглядальника.
Водночас кожну ситуацію суд оцінює окремо, а результат залежить від конкретних доказів та обставин справи. Чинна стаття 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" прямо передбачає відповідну підставу для звільнення під час воєнного стану. Тому у разі відмови військовослужбовцю варто отримати її в належній формі та звернутися за фаховою юридичною допомогою для оцінки перспектив оскарження.
Нагадаємо, ми вже писали, як військовому оскаржити наказ командира.
Хочете отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні — підписуйтесь на наш Telegram-канал!