<p>За даними Telegram-каналу @lepta, у найближчі два тижні пройдуть чотири протести роботи освітян і державних служб. Перший почнеться 20 листопада. До нього долучаться працівники держсектора, профспілки учителів та технічний персонал шкіл. Ще три — на 24 і 30 листопада, плюс 2 грудня. Організатори — різні профспілки, серед них FENPROF і S.T.O.P.</p> <p>Для батьків це означає непередбачуваність. Школи часто не знають наперед, чи закриватимуться: залежить від того, скільки персоналу прийде страйкувати конкретного дня. Нерідко про відміну занять дізнаються вранці, коли вже привели дитину до дверей. Або закривають тільки на перші дві години — це теж вимагає швидкої перебудови дня.</p> <p>Мариана Карвалью, президент Національної конфедерації асоціацій батьків Confap, звертає увагу: багатьом доводиться брати днів за рахунок відпустки, щоб залишитися з дітьми. На відміну від закриття через погану погоду — коли уряд сам оголошує, і пропуск роботи легко обґрунтувати — під час страйків пояснити з начальником свою відсутність складніше.</p> <p>Найбільш вразливі виявляються дитсадки та початкова школа, де людей менше. Відсутність технічного персоналу ставить під загрозу роботу їдалень, прибирання і охорону входу. З урахуванням попередніх протестів цього навчального року деякі учні можуть пропустити до семи днів занять у сумі.</p> <p>Батьківські асоціації та директори настоюють: потрібно компенсувати пропущені уроки, щоб виконати програму. Освітяни, з боку, вимагають підвищення зарплати, перегляду системи оцінювання та поліпшення умов праці.</p>