Трамп послал Кемерона с помощью Украины

Дэвид Кэмерон стал первым высокопоставленным представителем британского правительства, посетившим Трампа за последние годы. И во время приватного ужина в Мар-а-Лаго пытался объяснить бывшему президенту США последствия блокирования помощи для Украины и необходимость противостоять России в борьбе за восстановление международного права и суверенитета Украинского государства.

Далее текст на языке оригинала

Однак, як вважають спостерігачі, на колишнього американського президента і його прихильників не сильно вплинули аргументи очільника британського зовнішньополітичного відомства і колишнього прем’єр-міністра країни. Кемерон навіть не зустрівся зі спікером палати представників американського Конгресу Майком Джонсоном, від якого залежить, чи буде взагалі поставлено на голосування питання розгляду законопроєкту про воєнну допомогу Україні.

Я нагадаю, що зараз на розгляді в палаті представників уже лежить законопроєкт, схвалений американським Сенатом – як демократами, так і республіканцями. Цей законопроєкт як раз і передбачає виділення Україні необхідної допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів, що допомогло б ЗСУ ефективніше пручатися намірам російських окупантів перейти в наступ і захопити нові українські регіони під час багаторічної війни на виснаження, оголошеної Україні російським лідером Путіним.

Однак Майк Джонсон уже пояснював, що він навіть не збирається розглядати цей важливий законопроєкт, а натомість буде готовий запропонувати власну версію законопроєкту про допомогу Україні. Ця версія передбачає кредитування України. До речі, про таку можливість висловлювався сам Дональд Трамп, а український президент Володимир Зеленський говорив, що Україна радо погодиться й на таку можливість, бо зараз потребує невідкладної допомоги.

Проте зараз не є очевидним, що питання щодо нового законопроєкту дійсно буде найближчим часом розглядатись у палаті представників. Багато спостерігачів вважають, що Майк Джонсон таким чином просто затягує час. Бо навіть підготовка відповідного законопроєкту, який також буде містити пакетні пропозиції, що їх має схвалити американська адміністрація, пропозиції, які взагалі ніякого відношення не мають ані до допомоги Україні, ані навіть до забезпечення безпеки на кордонах США і Мексики, що вся ця пропозиція не зможе знайти відповідної підтримки в Конгресі.

По-перше, потрібен час на підготовку такого законопроєкту. По-друге, потрібно, щоб цей законопроєкт знайшов двопартійну підтримку, бо в республіканців немає очевидної більшості, щоби проголосувати за пропозицію спікера, бо багато хто з них рішуче виступає взагалі проти підтримки України в будь-якій формі. А демократи своєю чергою можуть не підтримати законопроєкт, який передбачатиме зміни, що істотно вплинуть на передвиборчу кампанію Джозефа Байдена.І все це прекрасно усвідомлює штаб його головного конкурента Дональда Трампа, який і може запропонувати спікеру палати представників, залежному у своїй політичній кар’єрі від колишнього американського президента, пропонувати такі ініціативи, які, з одного боку, продемонструють готовність республіканців до допомоги Україні, а з іншого боку, унеможливлять ухвалення рішень щодо такої допомоги аж до президентських виборів у США, на перемогу в яких сподівається Трамп.

Як відомо, колишній американський президент неодноразово говорив, що здатний врегулювати ситуацію з російсько-українською війною. Однак Трамп ніколи реалістично не пояснював, яким чином він збирається діяти. Остання інформація про його план, який нібито передбачає територіальний обмін з метою припинення війни, тобто відмову України від її територій, окупованих РФ, був спростований штабом самого Трампа.

Таким чином, залишається просто сподіватися на певний політичний оптимізм Дональда Трампа, який може не усвідомлювати справжніх планів і намірів Путіна так, як Трамп свого часу не усвідомлював справжніх планів і намірів іншого диктатора – північнокорейського лідера Кім Чен Ина, з яким він зустрічався, однак так і не спромігся зупинити північнокорейську ядерну програму. Зараз із Росією може бути така ж непроста ситуація.

Девід Кемерон своїм візитом до Дональда Трампа збирався переконати того змінити свою позицію, однак фокус ситуації в тому, що Трамп прекрасно усвідомлює наслідки своїх дій. Я не назвав би ані самого Трампа, ані його прихильників у американській політиці людьми, які не усвідомлюють таких наслідків. Очевидно, що вони можуть жити у світі власних політичних уявлень, у світі, який віддзеркалюється абсолютно ірраціональними симпатіями Дональда Трампа до Володимира Путіна та інших тоталітарних і авторитарних правителів. І впевненістю колишнього американського президента, що з цими людьми він здатен знайти спільну мову всупереч будь-якій об’єктивній політичній логіці.

З цього погляду раціональні аргументи лорда Кемерона, який, звісно, може вважатися одним із найбільш досвідчених британських політиків, не могли зустріти в Дональда Трампа якогось реалістичного розуміння хоча б тому, що Трамп не потребує додаткових аргументів, коли йдеться про допомогу Україні та його уявлення про власні стосунки з Путіним і силу власної політичної аргументації.

З цієї точки зору, звичайно, можна вважати, що Трамп і надалі робитиме все можливе, щоб затягувати допомогу США Україні. Тут уже багато залежатиме виключно від того, чи буде здатен спікер палати представників американського Конгресу Майк Джонсон зайняти більш-менш самостійну позицію та ризикнути як конфліктом із самим Трампом, так і з трампістами в республіканській фракції, які вже зараз погрожують спікеру винесенням питання про його відставку, в разі якщо він поставить на голосування в палаті представників будь-який проєкт, який передбачає воєнну допомогу Україні.