Дізнайся про збережену вікову традицію: Цікавий сімейний відпочинок на "живій" водяній кузні Закарпаття

Хустський район Закарпаття зберігає перлину культурного життя регіону вже два століття. У селищі Лисичово розташована єдина в Європі чинна водяна кузня–музей "Гамора". Провести день тут можна активно і цікаво.

Збережені традиції ковальства, майстер-класи, традиційні смаколики та передача генетичного коду – наповнюють місце силою та особливою атмосферою. Пам’ятка, сповнена життям та цікавинками для активного відпочинку.

Сила води

Кузня не завжди була кузнею. У 1760 році на цьому місці графами Телеками була відкрита паперова фабрика. Сила води рухала вісім валів фабрики, що приводило в рух верстати. На той час виробництво було доволі великим, папір вироблявся різного сорту з додаванням водяних знаків. Графи мали свій логотип "G T" та були відомими виробниками.

Точні причини переходу паперової промисловості в кузню невідомі, однак вже в 1850 році почало працювати нове виробництво, збережене й досі. Виробництво сільськогосподарської техніки (коси, лопати, мотики, багри) швидко розвивалося та набирало обертів. Словацькі майстри були першими робітниками кузні. Було побудовано 5 водяних коліс та перекрито греблею річку Лисичанку, щоб забезпечити потужність та безперебійну роботу. Кількість працівників досягла 30, половиною з яких були помічники (управитель, інженери, обліковець та комірники). Кузня займалася експортом до найближчих країн (Угорщина, Румунія, Югославія) та з часом досягла обсягів заводського виробництва. Забезпечення місцевою сировиною посилювало потужність виробництва та забезпечувало роботою мешканців.

Свого розквіту кузня досягла в середині 20 століття, вирісши до ковальського заводу "Сила". А сила води набрала обертів маленької гідроелектростанції.

Потужність та невпинність

Майже 200 років з невеличкою відпусткою на 3 роки (через повені) кузня працювала зо дня в день, забезпечуючи великі обсяги виробництва. На початку 20 століття вона увійшла в четвірку найбільших металообробних виробництв Закарпаття.

Після простою в пару років (1988 – 2001) кузнею зайнялися місцеві підприємці Віктор та Ольга Петровці, які реконструювали приміщення та збудували нову греблю. Життя кузні надихнулося новою силою та стало квітучим інтерактивним туристичним об’єктом Закарпаття. У 2023 році кузню було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Що подивитися та як розважитися на кузні сьогодні

Кузня розташована в мальовничому селі та огорнута в унікальну Закарпатську природу. Тому провести час тут можна не лишень на території об’єкта, але й за ним. Прогулянка берегом збудованого каналу та живописним лісом – надихають та наповнюють.

На території кузні можна побачити унікальні дерев’яні механізми, що є цінним скарбом інженерії та виробництва. Екскурсія головним цехом, площею 205 кв. м буде сповнена здивування та захоплення. Віртуозні інженерні конструкції та дві пульсуючі руки – ковальські молоти продемонструють всю міць та потужність води, яка є рушійною силою об'єкту. Цікавинка: за один оберт великого дерев’яного колеса, молот робить 16 ударів.

Жаруючі "серця" кузні, розігріті до +1200 градусів цельсія – печі (коха) покажуть на що здатна сила вогню, та наскільки прекрасною може бути його потужність в професіональних та творчих руках коваля.

Побачити процес створення речей від роздробленого матеріалу до оздоблення та оснащення різними дерев’яними деталями варте уваги та часу.

Фестиваль ковальського мистецтва

Це веселе та гамірне свято почалося ще в 1987 році. Та вдосконалюючись та наповнюючись з кожним роком перетворилося на справжній "Фестиваль ковальського мистецтва та фольклору". Маючи різні тематичні назви кожного року змінюється й склад учасників та цікавих занять на "Гаморі". Незмінними є металеві майстри, які кожного року демонструють талант та вміння підкорювати твердий метал, перетворюючи на прекрасні та тендітні, на перший погляд вироби.

Під час фестивалю можна спробувати свої сили у важкій давній професії, посмакувати традиційною кухнею та дізнатися про легендарних майстрів, вироби яких й досі збережені на території кузні.

Потрапити на фестиваль можна кожного року наприкінці червня. Це дні насолодження етнічною музикою, збагачення культурного коду та насичення давньою енергією сили води.

Музей кузні "Гамора"

Маючи таку давню історію та талановитих майстрів кузня не могла залишитися без музею, де розповідаються історії, розкриваються секрети та надихаються майстри. Музей на території кузні є абсолютно безкоштовним, але має бронювання та запис. Тому перед плануванням поїздки обов’язково повідомте господарів.

Записатися можна за телефоном: +380679027721

Де зупинитися в Хустському районі

Поєднати відвідання кузні з еко відпочинком для всієї родини – досить легко. Адже вибір житла в районі достатньо різноманітний за комфортом, і за ціною.

Від приватного сектору (від 250 грн за добу) до оздоблених котеджів і комплексів (від 700 грн за добу). Середня категорія цін має багато варіантів та список вхідних послуг (сніданки, зони барбекю та басейни).

Як не загубитись дорогою до кузні "Гамора"

В принципі, маршрут є не дуже складним, через популярність та впізнаваність цього туристичного напряму. Потягом можна дістатися до найближчих пунктів з селищем Лисичово, це: Хуст, Свалява, Мукачево та Ужгород. Далі у вас буде вибір автобусних маршрутів та регулярних рейсів. Ну, а якщо ви машиною, то прямуйте по трасі Т0712 до селища Кушниця та не пропустіть поворот на селище Лисичово.

Не переплутайте Хустський район з Берегівським, бо замість кузні потрапите в однойменне село де розташоване відоме місце для купання – озеро Дідове. Це не дуже засмутить вас в літній час, якщо ви ще не забронювали житло, але добавить кілометражу до бажаної цілі.

Огляд Хустського району

Кузня "Гамора" є не єдиною архітектурною, історичною та туристичною пам’яткою, яку слід відвідати в цьому районі. Ви зможете розширити свої плани, відвідавши: храм святого Архістратига Михайла (1927 року), національний природний парк "Зачарований край", термальні води в селищі Велятин, курорт Шаян, замки міст Хуст та Мукачева, зимовий гірськолижний курорт Осій та багато природних мальовничих ландшафтів.