ukr
русский

Чи настільки унікальні Taurus, що без них не обійтися?

Олександр КоваленкоОлександр Коваленко

Чи настільки унікальні Taurus, що без них не обійтися?
Чи настільки унікальні Taurus, що без них не обійтися?

Цього тижня на тлі затвердження допомоги Україні від США канцлер Німеччини Олаф Шольц вкотре заявив, що не передаватиме Києву Taurus – ракети, які ми намагаємося отримати вже дуже, дуже довгий час. Але чи варто взагалі загострювати увагу на Taurus і чи вони настільки унікальні, що без них не обійтися? Спробуймо розібратися.

Диво-ракета?

Для початку розберімося, що це за диво-ракета Taurus, яку так хотілося б отримати Україні, щоб знищувати російських окупантів та об'єкти їхньої військової інфраструктури на тимчасово окупованих територіях.

Ракети Taurus, а якщо точніше, то KEPD-150/350 (Kinetic Energy Penetrating Destroyer), призначені для знищення високозахищених об'єктів бункерного типу на великих відстанях. Ці ракети можуть вражати цілі на відстанях до 500 км і більше залежно від модифікації, але для експортних варіантів – не більше 300 км. Це корисна інформація для любителів рефлексувати на таку складову тактико-технічних характеристик, як дальність.

Я вже третій рік поспіль і часом одним і тим самим журналістам змушений пояснювати, що все ракетне озброєння, яке відправляється будь-якою країною на експорт, схильне до обмежень – не більше 300 кілометрів. Це золотий стандарт експорту ракетного озброєння, який заборонено порушувати. А тому забудьте про те, що Україна чи будь-яка інша країна отримає ракети з дальністю понад 300 км, навіть якщо модифікації мають версію на 1 000 км.

А тепер найцікавіше. Ракета Taurus є спільним німецько-шведським проєктом, але за своїм функціоналом ідентична Storm Shadow/SCALP-EG. Тобто все та ж дозвукова крилата авіаційна ракета типу "повітря-поверхня" з низкою різноманітних модифікацій бойової частини (БЧ), залежно від яких її можна застосовувати по скупченню живої сили і техніки або по укріпленому об'єкту бункерного типу.

Інакше кажучи, Taurus – це не унікальна Wunderwaffe, за яку слід відбивати поклони Олафу Шольцу, маючи доступ до Storm Shadow/SCALP-EG. Тоді виникає запитання – навіщо? І відповідь дуже проста.

Storm Shadow/SCALP-EG у Великій Британії та Франції не тисячі одиниць на складах, і передавати Україні їх можуть в обмеженій кількості. Ракети Taurus також не гіперчисленні, але в симбіозі зі Storm Shadow/SCALP-EG вони дозволили б вивести удари по російських об'єктах у більш системний і масований режим. Але це лише на перший погляд. І все тому, що у Taurus є свій вкрай неприємний "мінус", який чомусь багато хто замовчує, продовжуючи рефлексувати на чарівне слово "Taurus".

Носій

Справа в тому, що, не будучи унікальною ракетою, Taurus проєктувався так, що може бути використаний обмеженою кількістю носіїв. У той час як Storm Shadow/SCALP-EG після лише незначного доопрацювання були інтегровані в українські фронтові бомбардувальники Су-24 та багато інших засобів ураження, які надаються нашими партнерами. Це такі, як AGM-88 HAARM, AASM-250 Hammer, JDAM та інші, також встановлювалися на МіГ-29, Су-27. А з TAURUS це неможливо.

Для того, щоб Су-24 зміг застосовувати Taurus, його слід настільки глибоко модернізувати, що це буде чи не нова модифікація старого радянського фронтового бомбардувальника. І ще не факт, що така модернізація буде ефективною та якісною.

Навіть F-16, які Україна найближчим часом нарешті отримає, не можуть бути носіями Taurus без попередньої модернізації. Не такої глибокої та непередбачуваної, як для Су-24, але просто взяти, підвісити на пілон F-16 ракету Taurus та запустити по штабу російських окупаційних військ не вийде.

Виникає питання: а які літаки можуть бути їхніми носіями без особливих проблем?

Відповідь проста. Шведський Saab JAS 39 Gripen, Panavia Tornado, McDonnell Douglas F/A-18, а також Eurofighter Typhoon. І жоден із цих літаків Україна не планує отримати, хоча Saab JAS 39 Gripen розглядався як один із варіантів легких винищувачів для ЗС ЗСУ – але скоріше ні, ніж так.

А тому надмірно підвищений хайп на ракетах Taurus у мене завжди викликав низку питань. Зокрема, ну передасть їх завтра Україні Німеччина – чим запускатимемо?

З іншого боку, ситуація аж ніяк не патова, оскільки на Taurus світ клином не зійшовся.

Альтернатива

Якщо зі Storm Shadow і SCALP-EG все більш-менш зрозуміло щодо застосування тією авіацією, що у нас є в наявності, то варто повернутися до згаданих вище F-16. Справа в тому, що в номенклатурі цих винищувачів є два дуже цікаві засоби ураження, а саме дозвукова крилата ракета класу "повітря-поверхня" AGM-158 JASSM, а також AGM-154 Joint Standoff Weapon – тактична плануюча керована авіаційна бомба з дальністю ураження цілей від 100 до 500 км.

AGM-158 JASSM – це та ж дозвукова крилата ракета авіаційного базування, яка залежно від модифікації може застосовуватися як по живій силі/техніці, так і по укріплених об'єктах. Іншими словами, ці ракети мають аналогічний функціонал, як і Storm Shadow/SCALP-EG, а також Taurus. Тільки під них нічого не потрібно модернізувати, а спокійно розміщувати на F-16 та відправляти з найкращими побажаннями "здоров'я загиблим" у напрямку окупантів.

AGM-154 Joint Standoff Weapon – це плануюча бомба на базі бронебійних WDU-42/B. Базова дальність застосування цих бомб – 130 км. Але модифікація із реактивним двигуном перевищує дальність 500 км. Таких засобів ураження було надано армії США понад 25 тисяч.

Таким чином, F-16, за відповідного запиту, може прийти в Україну із засобами ураження, які повністю компенсують Taurus як кількісно, так і якісно. Із чого і виникає запитання: і до чого вся ця рефлексія?

Висновки

Тут я зазвичай підбиваю підсумки всього викладеного в матеріалі, але мені здається, що і так вже чудово зрозуміло: Taurus – це не єдиний засіб ураження, на якому слід зациклюватися.

Особливо якщо говорити про майбутні постачання F-16 і відкриті можливості відправляти запити до США на відповідну номенклатуру, застосовувану цими винищувачами.

І в такому контексті варто було б ще згадати про турецькі SOM (Satha Atılan Orta Menzilli Mühimmat), сумісні з F-16. Або про тайванські ракети "Божа сокира", вони ж The Wan Chien або 萬劍, ну або bān-kiàm.

Загалом перераховувати можна не лише зі складу загальносвітових аналогів, а хоча б виробництва тих країн, що підтримують Україну. А тому – так, світ клином не зійшовся на Taurus.