Удари по містах України балістикою не менш руйнівні, ніж масовані обстріли

Щоразу, коли по Україні завдаються масовані ракетні удари, міжнародні партнери наче отримують стусан, що підштовхує їх відновлювати розмови про постачання засобів ППО. А ось до одиночних ударів по наших містах у закордонних ЗМІ та серед західного політикуму не така пильна увага, хоча вони й не менш руйнівні.

РОВ б'ють по містах

10 квітня, у День визволення Одеси від нацистських загарбників, по місту було завдано ударів "Іскандерами". Засобів протиповітряної оборони, здатних збивати ці балістичні ракети, в Одесі та області немає.

Ударів по Харкову завдають регулярно різноманітною ракетною компонентою, що спричинило занурення міста-мільйонника, одного з найбільших у Європі, у гостру енергетичну кризу.

Внаслідок ракетного удару 17 квітня по Чернігову загинули 18 людей, 78 отримали поранення. Спрямовані на місто ракети неможливо було перехопити.

Вранці 18 квітня російські окупанти направили балістичні ракети вже на Дніпро.

У квітні великі ракетні обстріли комбінованою номенклатурою російські окупаційні війська здійснили 11 квітня (застосувавши 20 ракет Х-101/55, шість Х47М2 "Кинжал", чотири ракети Х-59, не менше 12 ЗКР С-300 і 40 дронів-камікадзе Shahed-131/136), а також 19 квітня (дві ракети Х-101/555, 12 Х-59/69, дві балістичні 9М723, шість ракет Х-22 і 14 дронів-камікадзе Shahed-131/136).

За весь квітень, без урахування вищезгаданих двох комбінованих обстрілів, поодинці по містах України російські окупанти застосували понад 15 ракет Х-59, понад 15 ракет 9М723 ОТРК "Іскандер", не менше двох "Іскандер-К" тощо.

Практично всі використані 9М723 ОТРК "Іскандер" не були перехоплені і досягли своїх цілей або вразили райони в радіусі допустимого відхилення від цілі.

Нова тактика ударів?

Виходячи з наведених вище даних про удари, може скластися враження, що командування російських окупаційних військ обрало нову тактику терору України, але це не зовсім так.

РОВ і раніше займалися точковими ударами ракетами, складними для перехоплення, по районах та областях України (за межами Києва), але без особливого акценту. Для російського командування стояло завдання прорвати саме київську ППО за допомогою Х47М2 "Кинжал" та 9М723, щоб знищити ЗРК Patriot.

По суті, у 2023 році виробничий потенціал ракет такого типу концентрувався саме на атаках по столиці України. Потім був період зернового терору і переважно ракетні удари концентрували по портових містах – особливо по Одесі.

Але приблизно з кінця літа – початку осені окупанти дедалі частіше стали застосовувати поодинокі удари ракетами, які не можуть перехоплювати системи ППО, крім Patriot або SAMP/T – по регіонах, де таких просто немає. Якщо точніше, то практично по всіх регіонах країни, окрім Києва.

А тому тактика цих ударів не нова, але її відмінність у тому, що порівняно з 2023 роком Росія може собі дозволити завдавати ударів балістичними ракетами набагато частіше, системно та практично щодня. Це може бути обумовлено не тільки нарощуванням виробництва 9М723, але й постачанням з КНДР балістичних ракет типу KN-23, які є точною копією "Іскандерів".

Протидія

Неможливо не сказати про методи протидії таким ударам, які здебільшого виявляються непоміченими Заходом. Для західного політикуму привід вийти на трибуну з гучними заявами, коли причиною цього стає удар сотнею ракет, а от не менш руйнівний удар чотирма чи навіть парою ракет – ні, не привід. Хоча руйнівний ефект і жертв від таких пусків не менше, ніж від масованих ударів, адже перехоплювати балістику можуть лише ЗРК Patriot та SAMP/T.

Про забезпечення України цими засобами ППО говорять з 2022 року, у 2023 р. питання начебто зрушило з мертвої точки, але й відразу завмерло, незважаючи на масштабний зерновий терор літа 2023 року.

Але гострота питання й у тому, що крім ППО, яка здатна боротися з балістичними загрозами, Україні анітрохи не менш необхідний ресурс комплексів малого та середнього радіуса дії для знищення інших повітряних засобів, а також БК – ракети.

Обсяги та потреби настільки великі та актуальні, що невідомо, коли Захід із його бюрократичною спритністю зможе задовольнити всі запити України. Адже поки там, у високих кабінетах і просторих залах з кондиціонерами, ухвалюють рішення, в Україні російські окупанти поступово, щодня реалізують свій точковий терор.