Меблі з кришечок у Нovovолинську: як Дмитро Гіналюк будує бізнес на переробці пластику

У Нowowолинську пластикові кришечки отримують друге життя — з них виготовляють плити, столи, лавки та інші вироби. Соціальне підприємство "Поплавили" працює вже близько трьох місяців і вже планує вдвічі збільшити обсяги переробки, розширити збір сировини по Україні та вийти на закордонний ринок. Про це журналістам розповів голова ГО "Молодіжні вітрила" та співзасновник підприємства Дмитро Гіналюк.

Виробничий процес починається з сортування: кришечки розкладають за типом і кольором, подрібнюють, а термопрес формує з подрібненого пластику плити різної товщини. З них виходять столи, лавки, аксесуари й елементи інтер'єру.

Технологія дозволяє працювати з різними видами пластику — HDPE, поліпропіленом, полістиролом, PETG та PLA. Проте для меблів команда бере виключно кришечки.

"Кришечки найменш токсичні, в них багато кольорів. Вони бувають сірі, жовті, зелені, бірюзові, фіолетові. Тому це найбільш безпечний, дуже щільний і найбільш якісний матеріал".

Сировину чітко ділять за призначенням: кришечки йдуть на меблі, решту пластику відносять до технічного — з нього роблять, зокрема, піддони для промислових підприємств. На підприємстві також звертають увагу на те, що зберігалося у пластику до переробки.

Дмитро особисто розвозить спеціальні бокси для збору кришечок по школах Нowowолинська. Надалі таку мережу хочуть поширити на інші міста. Паралельно команда запустила проєкт "Поплавимо": до нього можуть долучатися громадські організації, молодіжні центри, бібліотеки та школи. За зібрану сировину учасники отримують подарунки або сертифікати на меблі.

До команди вже звернулися організації з різних областей України, готові стати пунктами прийому кришечок. Серед них — виробник води "АкваМиргород", який збирає кришечки під час великих заходів і передає їх підприємству. У планах — розширювати мережу й залучати волинських виробників води.

Невеликі партії з інших міст пересилати економічно невигідно. Підприємство може покривати доставку від 100 кілограмів сировини, якщо вона чиста та відсортована. Одна кришечка важить у середньому близько трьох грамів. Плита товщиною 15 міліметрів — та, що йде на стіл, — важить приблизно 10 кілограмів. Щоб її зробити, потрібно орієнтовно 3300 кришечок. Сам процес формування займає від 40 хвилин до години десяти — залежно від товщини. Кожна плита має унікальний візерунок: повторити дві однакові практично неможливо.

Найчастіше замовляють столи — для дач, кафе, громадських просторів. Нещодавно надійшли запити на вуличні лавки. Але меблями асортимент не обмежується.

"Ми робили навіть аксесуари: прикраси на жіночі сумочки, пряжки для сумок для іншого бренду, підставки та багато іншого".

Клієнт обирає колір, форму й розмір виробу. Максимальний розмір столу зараз — 110 на 65 сантиметрів. Якщо є готовий дизайн і креслення, команда виготовить виріб за ними.

Перероблений пластик дорожчий за первинну сировину. Столи з такого матеріалу можуть коштувати до 25 тисяч гривень.

"Це 100% дорожче. Ми не можемо конкурувати з деревом. Дерево суттєво дешевше, ніж перероблений пластик".

Команда робить ставку на дизайн, довговічність та індивідуальність — а не на цінову конкуренцію з масмаркетом. Пластикові вироби не гниють, не бояться води, є ударостійкими й придатними для повторної переробки. Якщо вуличну лавку пошкодять, її можна забрати, переплавити матеріал і зробити нову плиту.

Для роздрібного покупця, за словами Дмитра, важливо пояснювати зовнішній вигляд, унікальність, можливість замовити власну форму й практичність виробу — а не лише його екологічність.

Ідея виникла кілька років тому після того, як Дмитро переглянув інтерв'ю з підприємцем із Нідерландів. Той переробляв пластикові відходи на дизайнерські плити й виготовляв меблі. Звідси і з'явилась ідея подібного виробництва в Україні.

"Поплавили" створили й для того, щоб частково фінансувати діяльність ГО "Молодіжні вітрила". Організацію Дмитро заснував у 2022 році — вона допомагає школам створювати STEM-лабораторії, навчає вчителів і працює з учнями.

"Постало питання, як нам далі працювати в громадській організації, не маючи доходів. Тому виникла ідея зробити бізнес, який би за прибуток від діяльності зміг фінансувати нашу благодійну діяльність".

Головний виклик зараз — стабільно отримувати потрібну кількість сировини. На думку Гіналюка, проблема глибша за брак обізнаності про сортування.

"Навіть якщо ми зараз почнемо вчити людей сортувати сміття, я кажу: куди вони будуть сортувати? Незрозуміло".

Через відсутність інфраструктури переробники не можуть стабільно отримувати сировину в потрібних обсягах. Тому "Поплавили" будують власну мережу збору — через школи, громадські організації, молодіжні простори й партнерів.

Зараз підприємство переробляє трохи менше однієї тонни пластику на місяць.

"Ми хочемо вийти на дві тонни на місяць і, відповідно, продавати наші плити не тільки в Україні, а й за кордон".

Для виходу на міжнародний ринок потрібні відповідні сертифікації. У довгостроковій перспективі команда хоче розширювати перелік сировини — можлива переробка скла, паперу та інших видів відходів. Частину зароблених коштів планують спрямовувати на освітні проєкти "Молодіжних вітрил". У травні команда вже провела кілька тренінгів у школах Нowowолинська — дітям розповідали про важливість сортування та переробки відходів.