Під час земляних робіт у Чернігові археологи випадково натрапили на оборонні конструкції часів Київської Русі (фото)

У Чернігові під час реконструкції водогону по вул. Любецькій розкопали стародавній рів – "Передгороддя давнього Чернігова". Його було вирито ще за часів Київської Русі.

Про цю знахідку повідомив археолог Ігор Ігнатенко у Фейсбуці. За його словами, це частина конструкцій оборонної лінії, створених, коли "Чернігів досяг піку своєї могутності".

"Імовірно, це сталося в першій половині 12 ст. Княжа усобиця середини 12 ст., що переросла, по суті, в громадянську війну, пригальмувала розвиток Чернігова. Негаразди, які охопили наш край у наступному 13 ст. – монгольське нашестя, пандемії, зміна клімату, перетворили Чернігів у маленьке містечко. Й лише у 19 ст. Чернігів перетнув границі давньої забудови", – написав дослідник.

Він зауважив, що про існування "Дальнього валу" навколо міста ще писав історик 18 ст. Опанас Шафонський. Ігнатенко процитував його слова: "Еще внѣ всѣхъ предмѣстьевъ, въ полѣ особливый древнiй валъ, во многихъ мѣстахъ уже разрытый. Онъ начинается близъ Елецкаго монастиря, в его саду; идетъ полемъ позади городского кладбища, въ северную сторону, чрезъ Могилевскую дорогу, идетъ позади огородовъ черезъ Московскую дорогу же, мимо Архiерейскаго сада, и оканчивается на лугу, у Синяго моста, на рѣчкѣ Кордиковкѣ стоящаго".

Читайте також: Розкопки завершені: археологи повністю відкопали загадкову споруду, яку знайшли біля Софії Київської (фото)

Ігнатенко додав, що Передгороддя давнього Чернігова було обведене справжнім оборонним ровом. За його даними, у давнину в цьому місці рівень ґрунту був вищий за нинішній, а отже глибина та ширина рову були більшими.

Він поінформував, що на південь від рову (в бік перехрестя вул. Любецької з вул. Гетьмана І. Мазепи) мав знаходитися вал споруджений з ґрунту вийнятого при викопуванні рову, на горі валу повинна була стояти дерев’яна фортечна стіна. "Здогадку про спорудження рову саме у 12 ст. підтверджують уламки керамічних посудин знайдені на дні рову, та його розташування – рів проходить через територію курганного могильника 11 ст., так, що одні кургани опинилися в межах міста, а інші за нею", – додав археолог.

Дослідник також зазначив, що "активне господарювання чернігівських містян призвело до того, що вже з другої половини 19 ст. вал зник, а разом із ним і знання про те, де він проходив".

Ігнатенко каже, що на карті "Губернскаго города Чернигова", створеній у 1780-х роках, було нанесено частину маршруту старовинного валу.

"Чернігівські археологи та історики досі ні разу не знаходили матеріальних решток дальньої лінії укріплень стародавнього Чернігова, не уявляли його точного місцезнаходження, конструктивного влаштування та часу створення. До моменту знахідки рову, автор цього тексту припускав, що можливо дальній вал, й рів з якого брали землю для його зведення, міг бути невеличким, символічним. Можливо він виконував такі ж функції, як померій – сакральна границя стародавнього міста Риму", – додав Ігнатенко.

Він нагадав давню легенду, що Ромул вбив свого брата Рема за те що той перескочив через рівчак виораний Ромулом, осквернивши священну межу Риму.

Раніше археологи показали, як виглядала писанка часів Київської Русі.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!