ukr
русский

Удар по виробництву "шахедів": гарно, але мало

Олександр КочетковОлександр Кочетков

Удар по виробництву 'шахедів': гарно, але мало

Не розділяю загального захоплення атакою наших безпілотників по заводу у Єлабузі та НПЗ у Нижнекамську.

Так, удари відбулися на поки що рекордній для нас дальності понад 1000 км. Атаку, принаймні, на Єлабугу, здійснював апарат літакового типа, розмах крил 4,6 метра, швидкість 100-150 км/год. Він дуже схожий на цивільний легкомоторний літак, мабуть, саме так його сприймали пересічні росіяни, які бачили політ, тому тривоги і не було.

Багато хто відразу згадав повітряну ескападу Матіаса Руста, і аналогія тут цілком слушна: ППО росії не стало менш дірявим з тих радянських часів.

Проте подібний удар — це як кавова чашка холодної води у спекотний день: гарно, але мало.

Безпілотник, який атакував виробництво "шахедів", схибив метрів на двісті, що на відстані 1200 км є цілком природнім. З урахуванням, що його бойова частина містить навряд чи більше 20 кг вибухівки, безпосередньо вороже виробництво пошкоджень не зазнало. Тобто, удар має здебільшого психологічний вплив.

У НПЗ влучання є, але пошкодження не виглядають критичними.

А от якби на кожну ціль з інтервалом хвилин 15-30 заходили п’ять безпілотників, то вірогідність враження цілі і значного руйнування ворожого виробництва була б значно більшою. А так ворог вже попереджений, ефект неочікуваності втрачено. Агресор спробує посилити пильність, для прикриття заводу у Єлабузі буде використовувати ЗРК та винищувачі, для яких такі великі і повільні безпілотники є нескладною мішенню.

Не відкидаю можливості, що атаку насправді здійснювали декілька апаратів, як і було потрібно, просто на таку граничну дальність долетіли не всі. Але тоді були б повідомлення про виявлення безпілотників, які впали, але ворог, за звичкою, брехав би, що їх збито. Таких повідомлень нема.

Тому вважаю, що краще не гнатися за піар-ефектом, не поспішати, виготовити потрібну кількість апаратів і наносити масовані удари.

Принагідно декілька слів про повітряні атаки Бєлгороду. Не знаю, чи дійсно РДК або інші російські сили спротиву здійснюють атаки цього міста за допомогою РСЗВ "Вампір". Але мою увагу привернули постійні звіти російської влади, що більша частина ракет збивається місцевою ППО.

З технічної точки зору це дурня і дезінформація.

Діаметр ракети у такої РСЗВ 12 см, довжина біля 3 метрів. На підльоті до цілі вона має швидкість 2000 км/год — більше швидкості звуку. До того ж, двигун ракети у цей час вже вимкнений, інфрачервоні головки наведення ЗРК не будуть працювати. Вразити таку стрімку вузьку трубу — ненаукова фантастика. Або випадковість. Бо це все одно, що влучити стрілою у стрілу, та ще й у польоті, навіть Робін Гуд не спромігся би.

Таке було б можливим, якщо Бєлгород прикривала система класу "Залізний купол", як у Ізраїлю. Проте там дуже розвинута система радіолокаційних станцій, потужне комп’ютерне обчислювання траєкторій цілей і багато оперативних ЗРК. Лише згадайте, який феєрверк відбувається у небі Ізраїлю під час відбиття повітряних атак! Нічого подібного у Бєлгороді та інших містах агресора нема і найближчим часом не буде. Так що брешуть, як завжди.

Джерело:Facebook