Гіперм'які рентгенівські джерела: що астрономи знайшли в даних обсерваторії Chandra

Астрономи, які аналізували архівні спостереження рентгенівської обсерваторії Chandra, виявили 84 загадкові об'єкти у шести сусідніх галактиках — зокрема в Андромеді та Галактиці Вертушка. Про це повідомляє Telegram-канал @science. Дослідники відносять знахідки до нової, раніше не описаної популяції, яку вони назвали гіперм'якими рентгенівськими джерелами.

Що робить ці об'єкти незвичайними — так це їхній спектр. Більшість яскравих рентгенівських двійників випромінюють переважно вище 0,3 кеВ. Ці ж об'єкти поводяться майже протилежно: їхнє випромінювання зосереджене нижче 0,3 кеВ, на межі між рентгенівським і жорстким ультрафіолетовим діапазоном. Саме тому їх так складно зафіксувати — таке випромінювання легко поглинає міжзоряний газ, а стандартні астрономічні огляди просто не були налаштовані на пошук у цьому вузькому куті спектра.

Серед можливих кандидатів — білі карлики, нейтронні зорі або чорні діри, що поглинають речовину зорі-компаньйона. Їхня реальна енергетична потужність може бути колосальною, оскільки значна частина випромінювання виходить у невидимому жорсткому ультрафіолетовому діапазоні.

Це важливо з двох причин. По-перше, такі системи здатні бути прихованим джерелом іонізуючого випромінювання, яке пронизує газ у галактиках. По-друге, частина з них може виявитися акреційними білими карликами — системами, які, за припущеннями астрономів, зрештою вибухають як наднові типу Ia. Саме ці вибухи використовують як космічні маяки для вимірювання відстаней у Всесвіті.

Точна природа об'єктів поки що невідома. "Гіперм'яке джерело" — це опис того, що спостерігають астрономи, а не підтверджений тип зоряної системи.

Відкриття демонструє просту, але показову річ: іноді Всесвіт не потребує нового телескопа, щоб відкрити щось нове. Іноді достатньо поставити старому телескопу запитання, якого раніше ніхто не ставив.