Шпигуни Росії почали хитати ситуацію у світі: про що говорить активізація спецслужб

Масове висилання російських розвідників, які орудували у країнах Європи під дипломатичним прикриттям, значно знизило потенціал кремлівських спецслужб. Однак зараз вони з новою силою почали "хитати" ситуацію у світі, що, звичайно ж, не залишилося поза увагою вже західних спецслужб.

Про цілі та методи роботи російської шпигунської мережі читайте далі.

Російські "вуха" у люфтваффе

Один з останніх випадків, що викликав колосальний резонанс, – витік запису онлайн-конференції високопоставлених офіцерів люфтваффе (німецьких ВПС), під час якої обговорювалася можливість ударів німецькими далекобійними ракетами Taurus по Керченському мосту.

Примітно, що аудіозапис розмови опублікувала головна редакторка російського державного телеканалу Russia Today Маргарита Симоньян, що відразу зняло питання щодо причетності російських спецслужб до цього "зливу". Основним вигодонабувачем від скандалу була саме Москва, яка тиражує наратив про "залучення Заходу до конфлікту в Україні".

У результаті цей резонансний "злив" ще сильніше підігрів дискусію всередині Німеччини щодо передачі Україні ракет Taurus.

Міністр оборони ФРН назвав подію "гібридною дезінформуючою атакою" з боку Росії. І якщо навіть припустити, що витік інформації став можливим через необережність самих офіцерів люфтваффе, це все одно чітко вказує на спроби російських спецслужб внести розкол у країнах ЄС щодо допомоги Україні та загалом дестабілізувати ситуацію в Європі та США за допомогою дезінформації.

Ліквідація неугодних

Операції з усунення Росія також продовжує навіть після висилки з країн Заходу сотень російських дипломатів, що, як вважається, завдало удару російським розвідувальним можливостям.

За даними глави британської внутрішньої служби розвідки MI-5 Кена Маккаллума, з початку повномасштабного вторгнення в Україну Москва втратила близько чотирьохсот неоголошених співробітників розвідки, дислокованих на території Європи. Як вважають європейські чиновники, щоб поповнити ці втрати, Путін міг навмисно не закривати кордони РФ на тлі втечі росіян від мобілізації – щоб разом із цим потоком до Європи могли потрапити російські агенти під прикриттям.

Водночас багатьох відомих росіян, неугодних Кремлю, почали знаходити мертвими за незвичайних обставин у різних країнах світу. Наразі налічується понад 50 підозрілих смертей російських бізнесменів, яких знайшли після падіння з даху або повішеними протягом останніх двох років.

Найрезонанснішим останнім часом стало вбивство в Іспанії російського пілота Максима Кузьмінова, який перегнав в Україну гелікоптер ЗС РФ. Отримавши як винагороду 500 тис. доларів, Кузьмінов вирішив не залишатися в нашій країні, а поїхати до Іспанії, де його і знайшли мертвим із вогнепальними пораненнями.

На думку слідчих, це вбивство було замовлено Кремлем. А низка заяв російських офіційних осіб, які називали Кузьмінова зрадником і злочинцем, лише посилювали цю підозру. Ще раніше один з офіцерів російської розвідки відкрито заявляв в інтерв'ю, що перебіжчика знайдуть – і він до суду не доживе.

Безумовно, ліквідація Кузьмінова була символічною і вигідною для Кремля – з метою показати, що всіх перебіжчиків і зрадників наздожене смерть, де б вони не перебували. Після цього вбивства в Європі заговорили про початок нової шпигунської війни між РФ і Заходом, подібної до того, що було за часів холодної війни.

Вербування іноземців

Ще одна особливість роботи російських спецслужб – залучення іноземних громадян для операцій за кордоном. Наприклад, у Великій Британії було заарештовано п'ятьох болгар, яких звинуватили у шпигунстві на користь Росії. Серед отриманих завдань було зокрема стеження за російськими вигнанцями в Лондоні.

Після вбивства російського льотчика в Іспанії над проблемою активності російських спецслужб і кримінальних груп замислилися і в Німеччині, оскільки й тут може йти полювання на росіян, які втекли зі своєї країни. Це стосується тих, хто одержав притулок від політичних переслідувань у цій країні, – з 2022 року це 1900 осіб.

У німецьких правоохоронних органах вважають, що такі "акти державного тероризму" становлять серйозну загрозу. Однак наскільки Європа готова протистояти такій активності – поки що залишається під питанням.

Втручання у вибори

Наступна вразливість, яка чекає на багато країн у 2024 році, – марафон виборів, які пройдуть у більш ніж 50 країнах. Звичайно, головна інтрига – хто ж переможе у президентських перегонах у США. Було б дивно, якби Кремль не намагався скористатися такою ситуацією. Інструменти вже всім відомі – від ставки на лояльних Росії кандидатів до безпосереднього втручання у виборчий процес.

Восени минулого року було оприлюднено звіт американської розвідки, спрямований у понад 100 країн і в якому йдеться про те, що Москва використовує шпигунів, соцмережі та російські державні ЗМІ для підриву віри громадськості у чесність демократичних виборів у світі.

Також у звіті зазначалося, що РФ протягом 2020-2022 років намагалася підірвати довіру громадськості щонайменше до 11 виборів у дев'яти демократичних країнах, зокрема США. Для цього використовувалися мережі впливу та довірені особи, якими керують російські спецслужби. Наприклад, стосовно однієї з європейських країн використовувалися методи залякування працівників виборчих комісій, організація протестів у день голосування та саботаж голосувань за кордоном.

Плюс до всього раніше в Держдепі США називалася сума понад 300 млн дол., яка з 2014 року була таємно витрачена на спроби Росії вплинути на політиків у більш ніж двох десятках країн.

Звичайно, пріоритетною ціллю для країни-агресора стануть результати президентських виборів у США. Тим більше, що в бекграунді вже є втручання в американський виборчий процес 2016 року, розслідування якого довело використання фейкових акаунтів в інформаційному полі США для внесення розколу в американську політичну систему. Зараз же хоч інструменти російського втручання і можуть трансформуватися, все одно їхньою основною метою буде перемога Дональда Трампа, який, як очікується, наполягатиме на примиренні з РФ та поступках Кремлю.

Говорити про повне згортання діяльності російських спецслужб у країнах, м'яко кажучи, невчасно. Ставка Кремля найближчим часом буде сконцентрована на спробах дестабілізації в Європі та розколу в НАТО, що передбачає пошук найслабших ланок. Ба більше, російські спецслужби модернізують форми та методи роботи, постійно адаптуючись до нових реалій протистояння із Заходом.