Черкаський фермер Вертеба і 30 тонн кавунів: чим обернулася конкуренція з півднем

Фермер Андрій Вертеба з Корсуня-Шевченківського на Черкащині ризикує піти в мінус — попри те що врожай кавунів вдався. Про це він розповів "Суспільному".

Цьогоріч на двох гектарах він уперше вирощував кавуни — зібрав близько 50 тонн. Жовтий сорт продає по 15 грн/кг, червоний — по 11 грн/кг. Витрати на гектар перевищили 150 тис. грн. "Кавун у нас під плівкою і на крапельному зрошенні", — уточнив він.

У полі зараз лишається близько 30 тонн продукції. Вертеба торгує самотужки — на двох точках поблизу села. Гуртового покупця, на якого розраховував, так і не знайшов.

"Трохи шкодуємо, тому що наразі ціни на кавун немає, гуртової торгівлі немає. Ми зараз стараємося продати роздріб, але велика конкуренція. Поряд є люди, які садили в 10–20 разів більше, і вони нас просто видавлюють з ринку повним ходом. Ніхто не дзвонив жодного разу, не приїжджав навіть, не брав на пробу кавуна, щоб сказати, що от у вас кавуни хороші. А кавуни в нас хороші, шикарні", — розповів він.

На думку Вертеби, черкаські фермери програли конкуренцію ще на старті: місцеві кавуни достигли пізніше й вийшли на ринок, коли він уже був переповнений баштанними з південних регіонів.

Якщо за кілька тижнів гуртового покупця знайти не вдасться, фермер готовий роздати залишки безкоштовно.

"Якщо буде дуже погано з ними, ми просто їх віддамо людям. Просто скажемо, що я тут, приїжджайте і забирайте собі додому. Хто який хоче. Просто так віддамо, бо шкода", — резюмував фермер.

Експерти аграрного ринку вказують: дрібним фермерам, які вирощують баштанні в центральних регіонах, вижити у конкурентному середовищі без кооперації практично неможливо. За словами агронома-консультанта Олега Мельника, який працює з господарствами Черкащини, ключова проблема — не врожайність, а відсутність організованих каналів збуту. "Малий виробник не може самостійно зайти до торгової мережі, бо там вимагають стабільні обсяги, документацію, логістику. Один фермер це не потягне. А от об'єднання п'яти-десяти господарств вже дає інший рівень переговорної позиції", — пояснює він. Фахівці також радять диверсифікувати канали реалізації: фермерські ринки, прямі поставки до закладів громадського харчування, онлайн-замовлення з доставкою. Досвід сусідніх країн показує, що кооперативна модель дозволяє малим виробникам скорочувати витрати на логістику на 20–30% і стабілізувати ціну реалізації навіть у сезон перенасичення ринку.

Ситуація Андрія Вертеби — не виняток, а характерна риса цілого регіонального пласту. На Кіровоградщині баштанні культури вирощують лише десять сільськогосподарських підприємств, і левова частка виробництва — близько 95% — припадає на приватні городи, а не на товарне фермерство. Це свідчить про те, що промислове вирощування кавунів у центральних областях досі залишається ризикованою нішею. На Київщині ситуація ще показовіша: агропідприємство "Рови Агро" цього сезону взагалі відмовилося від баштанних через високу собівартість, конкуренцію з півдня та брак робочої сили. Таким чином, черкаський фермер, вклавши понад 300 тис. грн у два гектари, фактично зіткнувся з тією самою системною проблемою, яка змусила досвідченіших гравців ринку просто піти з цього сегменту. Різниця лише в тому, що великі підприємства встигають порахувати збитки заздалегідь, а малі — вже після того, як урожай гниє в полі.