Каховське водосховище зникло — і на його місці постає ліс, якого більше ніде немає

На місці колишнього Каховського водосховища відбувається щось, чого зараз немає більше ніде у світі: з порожнього дна постає повністю природний ліс. Вже сформувалося три окремі яруси рослинності. Про це в інтерв'ю "Суспільному" розповіла старша наукова співробітниця відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Академії наук України, кандидат біологічних наук Катерина Романенко.

Лише цього року науковці здійснили три експедиції до каховського лісу, а восени планують четверту. Дослідження проводяться в межах проєкту Інституту ботаніки НАНУ з оцінки втрат біорізноманіття внаслідок бойових дій і зміни клімату.

"Вербовий ліс, який виріс на дні Каховського водосховища, це зараз просто унікальне і рідкісне явище. Ми зараз спостерігаємо третій рік формування саме рівновікового лісу. Це унікальне явище, яке займає площу 65 тисяч гектарів. Тобто ми спостерігаємо формування найбільшого заплавного рівновікового лісу в Європі. Для мене розуміння цих масштабів просто зашкалює", – говорить Романенко.

Верби на місці водосховища вже в середньому сягають шести з половиною метрів у висоту та 5–6 сантиметрів у діаметрі. Попри спеку, дерева почуваються добре: зростають і дають прихисток іншим рослинам та численним тваринам.

"На початку багато було розмов, що рано чи пізно верба всохне або з'являться якісь інвазивні види, буде витіснена. Це все не так. Розвивається стабільна екосистема, вона має надзвичайно потужний ресурс. Тому думаю, що вона буде і далі розвиватись", – каже Романенко.

Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко розповів, що у Каховському лісі з'явилась ярусність: на верхньому ярусі — верби й тополі, на середньому — чагарниковий тамарикс, а внизу — очерет та осока. Таке біологічне різноманіття різко контрастує з тим, чим було Каховське водосховище до руйнування дамби.

"Каховське водосховище – це була така екосистема досить одноманітна, примітивна, тобто все життя було зосереджено в прибережній смузі. Замість одноманітної, дуже простої, формується багато різних екосистем. Те, що ми бачимо на дні Каховського водосховища, фактично ми бачимо відродження такими шаленими темпами Великого Лугу", – говорить Мойсієнко.

Як раніше повідомляв УНІАН, війна Росії проти України завдала серйозних збитків аграрному сектору та довкіллю, зруйнувавши мільйони гектарів угідь, забруднивши ґрунти й воду та спричинивши екологічні катастрофи, зокрема після руйнування Каховської дамби. Україна готує позови проти Росії на суму понад $57 млрд за екологічні руйнування, однак механізм компенсацій ще перебуває на стадії формування.

Паралельно з рослинністю нову екосистему активно освоюють тварини та птахи. За спостереженнями вчених, у вербовому лісі вже зафіксовані колонії чаплі сірої та квака, які гніздяться у верхньому ярусі дерев. Серед ссавців відзначено присутність козулі, лисиці та єнотоподібного собаки. Особливу роль у формуванні лісу відіграють птахи-зерноїди — вівсянки та щиглі, які розповсюджують насіння трав'янистих рослин нижнього ярусу, прискорюючи природне заповнення екосистеми. Науковці підкреслюють: саме присутність фауни свідчить про те, що ліс перейшов зі стадії "піонерного заростання" до стадії повноцінно функціонуючої екосистеми з усталеними харчовими ланцюгами.

Унікальний природний феномен має і чіткий геополітичний вимір. Українські юристи та екологи вже розглядають дані наукових експедицій як потенційне доказове підґрунтя у міжнародних позовах проти Росії. Проте тут виникає правова колізія: стрімке відновлення природи на місці водосховища теоретично може бути використане російською стороною як аргумент про "самостійну регенерацію" довкілля з метою применшення розміру компенсацій. Українські вчені, своєю чергою, наполягають на протилежному трактуванні — масштаб екологічної катастрофи від підриву Каховської дамби настільки великий, що навіть поява найбільшого заплавного лісу Європи не відшкодовує втрати затоплених населених пунктів, сільськогосподарських угідь та знищених популяцій риби в Чорному морі. На думку фахівців, дані про біорізноманіття лісу мають фігурувати в позовах не як свідчення відновлення, а як доказ того, яким міг би бути природний потенціал регіону без навмисного руйнування греблі.