Перелік платних послуг у школах та садках збільшено: про що йде мова

7 липня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив нову редакцію постанови, яка розширює перелік платних послуг у державних і комунальних закладах освіти — від дитсадків до університетів. Це означає, що освітні установи тепер можуть надавати більше додаткових сервісів, які оплачуються окремо. Видання "Нова українська школа" пояснює, як саме це вплине на дошкільну освіту.

Для дитячих садків нові правила відкривають можливість організовувати чергові групи в нестандартний час — у вечори, ранки, вихідні та свята, а також пропонувати короткотривалі курси й гуртки. Це особливо актуально для сімей із нетиповим робочим графіком або тих, хто мешкає у віддалених населених пунктах, де вибір дитячих закладів обмежений. Про це пише nus.org.ua.

Такі нововведення можуть стимулювати конкуренцію між садками — як державними, так і приватними. Комунальні заклади отримують шанс покращити якість освітніх послуг завдяки додатковому фінансуванню, а приватні — зосередитися не лише на ціні, а й на змісті програм. Держава, зі свого боку, допускає можливість надання субсидій для оплати таких послуг.

Згідно з постановою, мова йде саме про легальні платні сервіси для дитсадків, які не повторюють основну програму. Це можуть бути курси англійської, творчі студії, спортивні секції або навіть повноцінне цілодобове перебування дитини в закладі — за умови, що такі формати узгоджено із законом. Також дозволено офіційно передавати в користування освітні методики чи авторські програми іншим установам.

Втім, поки що не зрозуміло, як саме визначатиметься вартість нових послуг. Механізм обрахування не затверджений, а попередній досвід викликає сумніви. За словами співзасновниці ГО "Батьки SOS" Альони Парфьонової, у попередні роки освітяни скаржилися, що розрахунки за платні послуги, зокрема репетиторство, не відповідали реальним витратам і зарплатам.

Читайте також: Пенсії частини українців можуть зрости: хто має право на перерахунок після заяви в ПФУ

Крім змін у дошкіллі, нова постанова торкнулася й закладів вищої освіти. Університети зможуть офіційно визнавати результати навчання, здобутого поза закладом — наприклад, на онлайн-курсах або в процесі самонавчання. Для медичних вишів передбачено можливість легально надавати послуги післядипломної освіти, проведення іспитів та аналізу дипломів, отриманих за кордоном.

Також з 1 вересня 2025 року у вишах стартує курс з базової військової підготовки для чоловіків-студентів віком 18–25 років. Жінки матимуть змогу проходити лише теоретичну частину, а практичну — за бажанням.

Закон чітко регламентує, як саме можна надавати платні послуги. Вони повинні бути добровільними, не дублювати основну програму й не перешкоджати навчанню. Педагог не має права замінювати освітній процес платними активностями, а заняття не можуть проводитися під час уроків. Заклади повинні детально описати умови надання додаткових послуг — місце, час, відповідальних осіб.

Попри наявність правових гарантій, у громадськості залишаються сумніви. Альона Парфьонова вказує, що в реальності це може призвести до порушень: наприклад, коли під час основних занять проводяться платні гуртки, а діти, чиї батьки не заплатили, залишаються осторонь. Вона вважає, що такі ситуації здатні викликати булінг і тиск у колективах.

Експертка переконана: якщо держава справді хоче легалізувати додаткові освітні послуги, потрібно створити чіткі запобіжники. Інакше школи можуть перетворитися з освітніх інституцій на напівкомерційні структури, де якість стає привілеєм, а не гарантією. Парфьонова наголошує: доплата за "кращу освіту" — це сигнал про провал системи, яка мала б забезпечити однакові умови для всіх дітей.

Раніше ми розповідали, що українцям з середньою зарплатою "не світить" навіть середня пенсія.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!