Українка розповіла моторошну історію про свою евакуацію з дітьми з Бучі

Жителька Бучі Віка Куриленко шокувала розповіддю про свою евакуацію під обстрілом окупантів.

У Facebook українка поділилася своїми емоціями і психологічним станом людей, що залишилися в місті.

"Три дні без світла, тепла, мобільного зв'язку, під постійними обстрілами та у напруженому очікуванні: прилетить до нас у будинок чи не прилетить", - нагадала Віка Куриленко свій стан.

Вона зазначила, що її сім'я навчилася визначати за звуками назву озброєння та розповіла про бомбосховище у підвалі.

"Якщо просидіти в ньому кілька днів у холоді та темряві, він паралізує душевні та фізичні сили, рішучість тане, страх зростає, стає все важче виходити з нього. Деякі наші сусіди з маленькими дітьми сидять у ньому з першого дня. Я зрозуміла, що підвалу не можна піддаватися", - наголосила вона.

Куриленко розповіла, як вони вирішили йти пішки на Ірпінь уздовж залізниці уп'ятеро, оскільки в місті були випадки розстрілу автомобілістів.

За словами Вікі Куриленко, у поле вони потрапили під перший обстріл, а також потрапили під удар снаряда між багатоповерхівками в Ірпінському парку, намагаючись дістатися села Романівка.

На шляху до цього села Віку разом із дітьми підвезла розбита машина червоного хреста.

"Останній ривок був розбитим мостом до нашого блокпосту, за яким чекали евакуаційні автобуси. Тут ми бігли з усіх ніг під кулеметними чергами. Здається, Маринка думала, що це гра, коли її підхопив якийсь військовий та переніс через місток, вона навіть сміялася", - розповіла вона.

Жителька Бучі уточнила, що в автобусі їхали лежачи в проходах між сидіннями, бо поряд теж рвалося щось і гуркотіло.

Далі, за словами Куриленко, їхній шлях лежить на Захід, де не чути пострілів.

"Через пару годин після нашого марш-кидка до нашого будинку потрапив снаряд", - написала вона.