Камери фіксації швидкості: як далеко вони насправді "бачать" автомобіль

Побачивши знак про автоматичну фіксацію порушень або саму камеру, водії зазвичай різко тиснуть на гальма. Але цей рефлекс часто вже нічого не змінює — сучасні фоторадари працюють за чітким алгоритмом, пише today.

Попереджувальні знаки про відеофіксацію з'являються задовго до самого пристрою. Відстань залежить від типу дороги: у населених пунктах із обмеженням до 60 км/год знак ставлять за 100–200 метрів, на заміських трасах із вищим обмеженням — за 200–500 метрів, на автомагістралях і швидкісних дорогах — приблизно за 500–700 метрів.

Зовсім інша картина з дальністю самого вимірювання. Камери монтують під кутом 20–22 градуси до проїжджої частини, тому дальність залежить від смуги руху:

• крайня права смуга — від 6 до 12 метрів;
• середня смуга — від 15 до 25 метрів;
• крайня ліва смуга — від 20 до 35 метрів.

Максимум, на якому сучасний комплекс здатен зафіксувати швидкість, — близько 60 метрів. Поширене уявлення про 200–300 метрів не відповідає дійсності.

Після того як камера спрацювала, дані автоматично потрапляють до системи обробки. Щоб оформити постанову про порушення, на фото або відео мають бути видні: державний номерний знак, чітке зображення транспортного засобу, дата, час і координати місця, а також зафіксована швидкість і встановлений ліміт на цій ділянці.

Саме тому гальмування впритул перед камерою здебільшого запізнюється — пристрій вимірює швидкість ще до того, як автомобіль опиняється поруч. Єдиний надійний спосіб не отримати штраф — дотримуватися швидкісного режиму протягом усього маршруту, а не лише поблизу відомих точок фіксації.

Масштаб системи автоматичної фіксації порушень в Україні вражає. За даними Міністерства внутрішніх справ, лише у 2023 році камери відеофіксації швидкості зафіксували понад 4 мільйони порушень швидкісного режиму по всій країні. Найбільша кількість штрафів традиційно припадає на Київ, Київську область, Одесу та Харків — регіони з розвиненою мережею автоматичних комплексів.

У грошовому вимірі система приносить до державної казни сотні мільйонів гривень щороку. За підрахунками профільних відомств, сума зібраних штрафів за перевищення швидкості через камери фіксації у 2023 році перевищила 700 мільйонів гривень. Ці кошти спрямовуються на фінансування дорожньої інфраструктури та безпеки дорожнього руху. Статистика наочно демонструє: система працює і продовжує розширюватися — кількість активних комплексів в Україні щороку зростає, а відповідно зростає й імовірність отримати штраф для тих, хто ігнорує швидкісний режим.