Шпигун в Одеській військовій академії: як доцент гальмував розробку БПЛА для РФ

Військова контррозвідка СБУ викрила в Одеській військовій академії агента воєнної розвідки РФ. Про це у четвер, 2 липня, повідомила Служба безпеки України.

Підозрюваний — доцент одного з наукових центрів академії. Російські спецслужби завербували його через знайомого з Росії, пообіцявши керівну посаду в одній з окупаційних адміністрацій — у разі захоплення регіону.

Окрім збору розвідувальної інформації, фігурант намагався саботувати впровадження нових українських безпілотних технологій. Використовуючи службове становище, він готував необґрунтовано негативні висновки щодо перспективних зразків БПЛА та роботизованих систем, визнаючи їх непридатними для бойових умов.

У СБУ зазначають, що контррозвідка документувала його діяльність, а паралельно використала його для дезінформування російських спецслужб — секретні матеріали української оборонної промисловості до ворога не потрапили.

Затримали чоловіка прямо у службовому кабінеті — під час спроби передати секретну документацію своєму куратору. Йому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

В Одеській військовій академії заявили, що рішуче засуджують будь-які прояви державної зради та співпраці з державою-агресором. Там наголосили, що затримання відбулося за сприяння керівництва академії та органів військової контррозвідки.

В академії підкреслили: дії окремого співробітника не мають жодного стосунку до діяльності закладу, його колективу чи курсантів. Керівництво також зазначило, що не приховує подібних випадків, а сприяє їх виявленню, вважаючи це свідченням ефективної внутрішньої системи безпеки.

"Жодні індивідуальні випадки не похитнуть нашої місії. Ми продовжуємо готувати висококваліфікованих офіцерів для Сил оборони України, розвивати військову науку та зміцнювати обороноздатність держави", — наголосили в академії.

Випадок в Одеській військовій академії — не поодинокий. За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення контррозвідка виявила десятки агентів російських спецслужб у структурах Збройних сил України, оборонно-промисловому комплексі та наукових установах. Методи вербування при цьому еволюціонували: якщо на початку війни росіяни активно використовували матеріальну мотивацію, то пізніше дедалі частіше вдаються до шантажу, обіцянок привілейованого становища на окупованих територіях або тиску через родичів, які залишилися на підконтрольних Росії землях. Саме обіцянка керівної посади в окупаційній адміністрації, якою спокусили доцента академії, є характерним прикладом цієї тактики.

Водночас справа одеського "крота" засвідчила не лише вразливості, а й реальну ефективність української контррозвідки. За версією СБУ, після встановлення особи агента його не одразу затримали, а протягом певного часу використовували для просування противнику дезінформації щодо характеристик перспективних українських БПЛА та роботизованих систем. Таким чином, замість реального шкідника Москва отримувала спотворені технічні дані, тоді як справжні розробки залишалися захищеними. Затримання відбулося лише після того, коли контррозвідники отримали достатньо доказів і вичерпали можливості оперативної гри — у момент спроби передачі секретних документів куратору. Ця тактика "контрольованого агента" є класичним інструментом розвідувальних служб і свідчить про те, що українські спецслужби здатні не лише реагувати на загрози, а й перетворювати їх на власну перевагу.