Стало відомо скільки громадян спілкуються лише українською – опитування

4–27 грудня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера опитано 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території України.

Про це повідомили у виданні Збруч. Опитування зроблено на замовлення доктора політичних наук Володимира Кулика, яке він замовив Київському міжнародному інститутові соціології на ґрант Канадського інституту українських студій.

Опитування виконано методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера. В опитування також додали запитання, що стосуються мови та ідентичності. Зазначається, що максимальна похибка результатів опитування становить 2,4%.

• 41% респондентів відповіли, що спілкуються тільки українською мовою;
• 17% респондентів говорять українською "у більшості ситуацій";
• 6% респондентів говорять тільки російською;
• 9% респондентів розмовляють переважно російською;
• 24% респондентів сказали, що вживають обидві мови "рівною мірою".

"Я замовляю такі опитування вже вп’яте, ставлячи переважно ті самі запитання – про мову і трохи про ідентичність, щоб мати змогу вивчати зміни у відповідях. Останнє опитування було в травні 2017 року, тому порівняння нових даних із попередніми дає змогу оцінити зміни за останні п’ять років, а особливо за минулі десять місяців – бо можна припустити, що найбільші зміни спричинила саме повномасштабна війна", – розповів Володимир Кулик.

За його словами, найважливішою зміною стало різке збільшення частки респондентів, які відповіли, що говорять у повсякденному житті переважно українською мовою, та відповідне зменшення частки російськомовців.

"Порівняно з 2017-м частка повних і переважних україномовців збільшилася на 8%, а частка російськомовців зменшилася аж на 11%. Ще більше вражає реґіональний розподіл: навіть на сході та півдні, судячи з відповідей, україномовців тепер не менше, ніж російськомовців (29% проти 27%)", – додав Кулик.

Згідно з опитуванням, вдома з родиною тільки українською спілкуються 50% респондентів, переважно українською – 12%, обома мовами порівну – 19%, тільки або переважно російською – 16%, іншими мовами – 2%. Це істотна зміна проти 2017 року, коли тільки або переважно українською спілкувалися 51%, а тільки або переважно російською – 25%.

Не менш важлива зміною Кулик назвав те, що тепер на роботі чи навчанні спілкуються українською не менше, ніж удома, а навіть трохи більше. 68% респондентів відповіли, що спілкують на роботі українською, а російською – 11%.

"Тобто робота нарешті перестала бути місцем, де україномовних людей змушують говорити цілком або почасти російською, задовольняючи побажання начальства, клієнтів або інерційних уявлень про те, як належить говорити в цій ділянці. Я на цей русифікаційний вплив роботи звертав увагу багато років – тому дуже щасливий, що він нарешті припинився, хоч, може, й не скрізь", – пише доктор політичних наук.

Результати опитування користувачів інтернету показали, що декларована частка української мови ("тільки" та "переважно") становить 52% і в багато разів перевищує частку російської (6%), тоді як 38% заявили про використання обох мов рівною мірою.

"Це напевно не відповідає фактичному становищу, але свідчить про намір уживати більше української. Прикметно, що заможні респонденти, вживаючи більше англійської мови, водночас уживають не набагато менше української, ніж бідніші, а молоді навіть трохи більше, ніж старші. Тобто все рухається в правильному напрямку, важливо продовжувати", – додав Кулик.

Нагадаємо, у багатьох країнах світу стали більше вивчати українську мову. На популярній платформі вивчення мов Duolingo проаналізували інтерес до вивчення української мови.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!