Вчені виявили, що посуха примусила гунів стати жорстокими грабіжниками: мало руйнівні наслідки для Риму

Вчені Кембриджського Університету зробили припущення, що набіги гунів на міста Римської імперії були спровоковані посухою. Їжі не було, тому гуни були вимушені залишити заняття землеробством та скотарством.

Про це пише Journal of Roman Archaeology.

Екстремальні посухи 430–450-х років н.е. негативно впливали на життя племен у придунайських прикордонних провінціях східної Римської імперії. Тому гуни були змушені вживати заходів для виживання, ставши "жорстокими грабіжниками".

Читайте також: На Сицилії знайшли місце найбільшої морської битви: яскраве свідчення кривавої війни між Римом та Карфагеном

Науковці виявили це реконструювавши гідроклімат по річних кільцях дерев та завдяки археологічним та історичним свідченням.

Згідно з дослідженням стверджується, найбільш руйнівні гунські набіги 447, 451 і 452 років н.е. збігаються з посухою у Карпатському басейні. На думку вчених, основною метою гунів під час нападів на міста була худоба та їжа, а не золото.

Нагадаємо, у Казахстані археологи знайшли мавзолей часів Золотої Орди XV століття.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!