Українські супермаркети запровадили обмеження на окремі продукти: що буде з цінами

В окремих українських супермаркетах уже з’явилися обмеження на кількість деяких продуктів, які можна придбати за один раз. Зокрема, покупцям можуть продавати не більш як шість пляшок олії або шість кілограмів круп. Водночас говорити про загальний дефіцит продовольства в Україні наразі немає підстав.

У Міністерстві аграрної політики пояснюють: основна проблема полягає не у відсутності продукції, а в ускладненні її доставки. Через це вартість окремих товарів може збільшуватися, а в різних магазинах ситуація з наявністю продуктів може відрізнятися. 

Продуктів достатньо, але логістика стала складнішою

Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький зазначає, що обсягів виробництва більшості основних продуктів достатньо для забезпечення внутрішнього ринку. За деякими позиціями Україна навіть має значний профіцит. Водночас російські атаки вплинули на звичну систему постачання. Раніше значна частина товарів спочатку надходила на великі центральні склади, а вже звідти розподілялася між магазинами.

Тепер така модель у багатьох випадках стала ризикованою або недоступною. Тому бізнес дедалі частіше використовує децентралізовану логістику: продукцію можуть доставляти безпосередньо від виробника до торговельної точки або через мережу невеликих складів. Це зменшує ризик втрати великих запасів в одному місці, але водночас робить перевезення дорожчими.

Для такої системи потрібно більше транспорту, водіїв, маршрутів і часу. У результаті витрати на логістику можуть закладатися у кінцеву ціну товарів. Саме тому в одному супермаркеті певний продукт може бути в достатній кількості, тоді як в іншому його тимчасово не буде. Така ситуація ще не свідчить про загальнонаціональну нестачу — найчастіше йдеться про локальні або короткострокові перебої з постачанням.

Найуразливішими є товари, які швидко псуються та потребують оперативної доставки. Насамперед це свіжі овочі й фрукти. Такі продукти складно зберігати протягом тривалого часу, вони займають багато місця під час транспортування, а частину врожаю необхідно реалізувати досить швидко. Подібні ризики стосуються також свіжого та охолодженого м’яса і риби.

Тому саме в цих категоріях можливі тимчасові перебої з асортиментом у магазинах. Однак відсутність певного товару на полиці в конкретний момент не означає, що його не вистачає в масштабах усієї країни. З товарами тривалого зберігання ситуація значно стабільніша. За словами Висоцького, наразі немає підстав очікувати тривалого зникнення з магазинів круп, борошна, цукру, олії чи яєць.

Після атак на складську інфраструктуру деякі торговельні мережі почали встановлювати ліміти на придбання окремих продуктів. Серед них — олія та крупи. Водночас у Мінагрополітики вважають такі заходи передчасними, якщо їх запроваджують через нібито нестачу товарів. Обмеження можуть мати й протилежний ефект. Побачивши напис про ліміт, покупці можуть вирішити, що продукт незабаром стане дефіцитним, і придбати максимально дозволену кількість.

У результаті замість стримування попиту такі заходи здатні спровокувати ажіотаж і панічні закупівлі. При цьому, як наголошують у відомстві, виробництва основних соціально значущих продуктів — зокрема олії, цукру та круп — достатньо для внутрішніх потреб. Однією з переваг українського продовольчого ринку є високий рівень власного виробництва базових продуктів.

Цього року в Україні очікують понад 24 мільйони тонн пшениці. Внутрішня потреба становить близько 6 мільйонів тонн, причому безпосередньо на продовольчі потреби припадає приблизно 3–3,5 мільйона тонн. Тому дефіциту борошна чи хлібобулочних виробів саме через нестачу зерна не прогнозують. Подібна ситуація і з більшістю основних круп.

Україна виробляє пшеничну, ячну, вівсяну, гречану та кукурудзяну крупи в обсягах, які перевищують внутрішнє споживання. Винятком є рис — його Україна переважно імпортує через обмежені можливості вирощування цієї культури в українських природно-кліматичних умовах. Попри високий рівень самозабезпечення, є категорії товарів, які Україна не виробляє або виробляє в недостатніх обсягах.

До них належать, зокрема, банани, цитрусові, кава та какао-боби. Значною мірою від імпорту залежить і ринок морської та океанічної риби. Через війну промисловий вилов у Чорному та Азовському морях фактично припинився, тому внутрішнього виробництва для повного покриття попиту недостатньо. Водночас залежність від імпорту сама по собі не означає неминучого дефіциту. Логістичні маршрути можна змінювати залежно від ситуації, а автомобільні перевезення дають змогу досить оперативно перенаправляти поставки.

Читайте также: В Україні суттєво здорожчав популярний продукт: скільки коштує

Чи вистачить олії, цукру та круп

Щодо олії ситуація залишається особливо стабільною. Обсяги її виробництва в Україні приблизно у десять разів перевищують внутрішнє споживання. Тож підстав очікувати фізичного зникнення соняшникової олії з магазинів через нестачу сировини наразі немає.

Україна також зберігає значні позиції у виробництві та експорті цукру. Отже, встановлення ліміту на кількість пляшок олії чи кілограмів круп, які можна придбати за одну покупку, не варто автоматично сприймати як ознаку масштабного дефіциту.

Овочі та фрукти можуть тимчасово зникати з полиць

Найбільші ризики перебоїв із постачанням стосуються свіжої продукції. Овочі та фрукти потребують особливих умов зберігання і не можуть накопичуватися на місяці так само, як крупи або цукор. Крім того, вони займають значний об’єм під час перевезення, що збільшує вимоги до транспортної інфраструктури.

Основні овочі борщового набору — картоплю, моркву, буряк, цибулю та капусту — Україна виробляє самостійно. Тому загального дефіциту цієї продукції Мінагрополітики не прогнозує. Однак у конкретному регіоні або магазині можуть виникати короткострокові перебої, якщо доставка певної партії буде порушена.

Що відбувається з молоком, яйцями та м’ясом

Ситуація з молочною продукцією загалом залишається близькою до балансу. Україна імпортує частину сирів, але водночас експортує сухе та згущене молоко, а також вершкове масло. За оцінкою міністра, навіть повне припинення імпорту не створило б критичної ситуації із забезпеченням населення основними видами молочної продукції.

Внутрішнього виробництва вистачає і для забезпечення потреб у яйцях — Україна також експортує цю продукцію. Схожа ситуація спостерігається на ринку м’яса. Україна забезпечує себе свининою, а за м’ясом птиці є нетто-експортером. Щорічно виробляється близько 1,4 мільйона тонн курятини, тоді як внутрішнє споживання становить приблизно 908 тисяч тонн. Ще близько 550 тисяч тонн припадає на експорт.

Чи є ризик дефіциту солі

Окремою категорією залишається сіль. Ситуація з нею відрізняється від більшості базових продуктів, оскільки значна частина українських запасів була пов’язана з підприємством "Артемсіль", територія якого опинилася під тимчасовою окупацією. Через це Україна імпортує сіль.

Проте залежність від зовнішніх поставок не означає автоматичного дефіциту. Імпортні маршрути можна перебудовувати, а автомобільний транспорт дає змогу оперативно змінювати напрямки постачання залежно від обставин. Загалом наразі немає підстав говорити про масштабний дефіцит основних продуктів в Україні. Найімовірніше, споживачі можуть стикатися з локальною відсутністю окремих товарів або їхнім подорожчанням через ускладнення логістики. Водночас масове скуповування продуктів здатне лише посилити ажіотаж і створити додатковий тиск на ринок.

Нагадаємо, в Україні може подорожчати популярна крупа.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!