Війна в Україні

Чи можна уникнути мобілізації за релігійними переконаннями: пояснення адвоката

Билім Олена

Чи можна уникнути мобілізації за релігійними переконаннями: пояснення адвоката

В Україні неможливість проходження військової служби у зв’язку з релігійними переконаннями не може бути підставою для визнання дій ухиленням від призову за мобілізацією. Але й релігійні переконання не слугують "захистом" від призову.

Виконавчий директор Інституту релігійної свободи, кандидат юридичних наук Максим Васін пояснив, чи підлягають мобілізації на військову службу віруючі. За його словами, військовий обов’язок є однаковим як для віруючих, так і для невіруючих.

"Конституція закріплює рівність усіх громадян і не допускає дискримінації за ознакою релігії. Єдиною особливістю є те, що для віруючих передбачена можливість заміни військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою, коли релігійні переконання не дозволяють воювати (ч. 4 статті 35 Конституції України)", – пояснив він.

Експерт зауважив, що на військову службу можуть мобілізувати священників, керівників церков і релігійних організацій. Однак, якщо релігія забороняє брати у руки зброю та брати безпосередню участь у військових діях, священники також можуть скористатися своїм конституційним правом на альтернативну (невійськову) службу.

Васін нагадав: у ч. 4 статті 35 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою. Однак порядок направлення на альтернативну (невійськову) службу під час мобілізації не врегульовано законодавством України.

"Однак, це не позбавляє віруючих громадян України цього конституційного права. В такому випадку згадана норма Конституції України повинна застосовуватися як норма прямої дії. Тому віруючі та священнослужителі у разі мобілізації (отримання повістки) в письмовій заяві до військкомату можуть просити надати їм можливість виконувати військовий обов'язок у формі альтернативної (невійськової) служби. На підтвердження своїх релігійних переконань варто за можливості додати довідку від своєї релігійної громади", – додав він.

Тим часом адвокат Андрій Новак у коментарі УП пояснив, що робити тим віруючим, кого мобілізують до війська.Експерт пояснив, що ті чи інші антинасильницькі ідеології – не є релігійними переконаннями, які б звільняли від військового обов’язку. Однак особливо релігійні можуть написати заяву до військкомату з проханням перевести на виконання альтернативної служби. При цьому до заяви необхідно додати довідку релігійної громади.

Новак додав, що "релігійне формування має бути у списку зареєстрованих об'єднань, які забороняють використання зброї".

"Якщо людина написала заяву і підтвердила, що належить до релігійних організацій, які забороняють користування зброєю, її хіба що можуть призначити на небойову посаду. Вона може бути кухарем, водієм, інженером тощо", – каже адвокат.

Він порадив, якщо військкомат попри заяву та звернення відправляє людину на бойові посади, то можна звернутися до суду, посилаючись на статтю 35 української Конституції, в якій зазначається: "Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність".

За цим посиланням ви зможете дізнатися, хто з чоловіків призовного віку може виїхати з Україні під час воєнного стану. 

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!