Портников: якщо Україна зникне з мапи світу — Польща теж

Журналіст Віталій Портников висловився різко й чітко: якщо Україна зникне з політичної мапи світу, Польща рано чи пізно розділить її долю. Жодної конспірології — лише холодна логіка історії.

"Між українськими і польськими народами в історії взагалі все погано було", — зізнався Портников в ефірі Еспресо. Але саме цей болісний досвід, на його думку, має вчити одному: щоразу, коли між двома народами спалахувала ворожнеча, їхні держави зникали з карти, а самі народи опинялися під п'ятою Москви.

Журналіст навів конкретні приклади: Україна зникла як держава у 1920 році — і невдовзі, у 1939-му, настала черга Польщі. Після Другої світової Польща стала частиною радянського табору — бо Україна так і не відновилася як вільна держава. І навпаки: наприкінці 1980-х Україна потягнулася до незалежності — і майже синхронно Польща вирвалася на свободу.

"Ми зараз рівно на цьому самому етапі, — наголосив Портников. — Нічого нового в цьому немає, це вже було". Тому сьогодні думати треба про майбутнє, а не розгрібати минуле — принаймні поки не час.

Привід для розмови — гучна суперечка між Києвом і Варшавою через указ президента Зеленського від 26 травня: він присвоїв одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА". Для багатьох поляків УПА — це насамперед трагедія Волині, тож реакція виявилася болісною.

Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про намір позбавити Зеленського найвищої польської державної нагороди — Ордена Білого Орла. 8 червня засідала Капітула Ордена, яка надала Навроцькому свої рекомендації. Остаточне рішення він ухвалить "у відповідний час".

Прем'єр Дональд Туск намагається гасити пожежу з обох боків. "Якщо ми сваримося через минуле, хтось інший виграє майбутнє", — написав він, адресуючи слова і Зеленському, і полякам. Утім 5 червня Туск поклав відповідальність за розв'язання конфлікту виключно на українську сторону, а 8 червня закликав обох президентів до "прямого й чесного" діалогу.

Спікер Сейму Влодімеж Чажастий переконаний: загострювати суперечки не в інтересах Польщі. Натомість лідер ультраправої "Конфедерації" Кшиштоф Босак пішов далі — він закликав заблокувати вступ України до ЄС. Польська громадська організація Akcja Demokracja тим часом збирає підписи під петицією до Туска з вимогою врегулювати ситуацію.

Польське суспільство сприйняло рішення про найменування підрозділу переважно негативно. Але, як нагадує Портников, саме зараз — гірший час для чвар між двома народами, у яких, по суті, одна доля.

Геополітичний вимір застереження Портникова виходить далеко за межі двосторонніх відносин. У разі знищення української державності Польща опинилася б у прямому сусідстві з Росією, що означало б фактичний крах архітектури безпеки на східному фланзі НАТО. Варшава, яка сьогодні є ключовим логістичним хабом для постачання зброї Україні та приймає найбільший контингент союзницьких сил Альянсу в регіоні, перетворилася б на нову лінію зіткнення. У контексті ЄС зникнення України означало б не лише геополітичний відступ блоку на схід, а й підрив самої ідеї розширення як інструменту стабілізації континенту.

Схожу логіку вже відкрито озвучують лідери балтійських держав. Президент Литви Гітанас Науседа неодноразово наголошував, що безпека Литви, Латвії та Естонії безпосередньо залежить від того, чи встоїть Україна. Латвійський прем'єр Евіка Силіня та словацький президент Петер Пеллегріні у своїх заявах підкреслювали: поразка України стала б сигналом для Москви про те, що силові зміни кордонів у Європі можливі. Таким чином, теза Портникова про долю Польщі відображає ширший консенсус центральноєвропейських столиць — українська державність є не питанням солідарності, а питанням власного виживання кожної з цих країн.