Готуємось до блекаутів: як правильно обрати зарядну станцію та чим вони відрізняються

Портативні зарядні станції спочатку створювалися для кемпінгу, пікніків, автоподорожей і як резервне живлення під час стихійних лих — снігопадів, ураганів, повеней. Виробники орієнтувалися переважно на американський ринок, де власники приватних будинків хотіли мати автономність на випадок, якщо ураган залишить район без електрики на кілька днів. Це був нішевий продукт для ентузіастів.

Війна та цілеспрямовані удари РФ по цивільній енергетиці змінили все. Мільйони українців зіткнулися з регулярними відключеннями світла, і портативні станції з туристичного аксесуара перетворилися на критичну домашню інфраструктуру. Продажі в Україні зросли в десятки разів. Про це пише Межа.

Що для чого підходить

Станції ємністю 1–2 кВт·год — це "робочі конячки" для типової квартири. Вони забезпечують 4–8 годин автономності для базового набору: холодильник, газовий котел (електроніка + циркуляційний насос), роутер, освітлення, зарядка телефонів і ноутбуків. Цього вистачає, щоб комфортно пережити графік відключень "4 години без світла — 4 години зі світлом".

Станції понад 2 кВт·год призначені для складніших сценаріїв: тривалі блекаути, приватні будинки з більшим споживанням. Вони важчі, дорожчі, але дають суттєво більший запас автономності. Для живлення енергоємних приладів (бойлери, електрообігрівачі) потрібні найпотужніші моделі та, бажано, додаткові батареї.

Менші пристрої (200–700 Вт·год) — це по суті просунуті павербанки. Вони чудово заряджають ноутбук, телефон, роутер і лампу, але холодильник на них не потягнеш. Тому в цій статті ми їх не розглядаємо.

Портативна станція чи інвертор + акумулятори?

Це питання виникає майже в кожного, хто серйозно планує енергонезалежність. Межа між цими рішеннями розмита, і з кожним роком вона стає ще менш чіткою.

Портативна зарядна станція — це той самий акумулятор з інвертором, але в єдиному корпусі з готовими системами захисту, контролю, дисплеєм і керуванням. Її можна дістати з коробки, зарядити й одразу використовувати — без монтажу та налаштувань. Це головна перевага.

Але є критичне попередження: найпоширеніша причина негарантійних поломок станцій в Україні — використання кабелю "вилка-вилка" для підключення до домашньої мережі. Логіка здається простою: підключив станцію до розетки — і вона живить весь будинок через проводку. Але коли з’являється мережеве світло, зустрічний струм іде в станцію і вбиває силову плату (PSDR). Це не гарантійний випадок — виробник вважає це неправильною експлуатацією.

Якщо хочете живити весь будинок — потрібен правильний підхід: ручне перемикання через щиток (відключили мережевий автомат, підключили станцію) або спеціальний автоматичний перемикач (ATS). Кабель "вилка-вилка" — це прямий шлях до поломки та потенційної пожежі.

Гібридний інвертор + окремі LiFePO4 акумулятори вимагають професійного монтажу та підключення до домашньої проводки. Це дорожче на етапі встановлення, але дає суттєву перевагу: гнучкість масштабування (можна почати з одного акумулятора і поступово додавати), можливість підключити сонячні панелі, інтеграція з мережею будинку. Ціна за кВт·год виходить значно нижчою, ніж у готових станцій.

З іншого боку, топові моделі типу EcoFlow Delta Pro з модульними батареями на 10+ кВт·год уже більше схожі на стаціонарну систему, ніж на "портативку". Їх важко постійно переносити, тому логічно інтегрувати в домашню мережу. Це можливо, але коштує дорожче, ніж класичні рішення.

Ще один важливий момент — налаштування. Портативні станції працюють "з коробки" і майже не потребують переналаштувань, але й гнучкості конфігурації майже немає. Гібридні інвертори навпаки: перед першим пуском їх потрібно налаштувати (або найняти фахівця), але потім можна тонко підлаштувати всі параметри під свої потреби.

Отже, портативну станцію обирайте, якщо:

• живете в квартирі (орендованій чи без можливості серйозного монтажу);
• потрібна мобільність — брати на дачу, в поїздку, до родичів;
• не хочете зв’язуватися з електриками та складними системами;
• станцією користуватиметься людина, яка погано розуміється на техніці;
• готові заплатити більше за зручність "все в одній коробці".

Інвертор + акумулятори — кращий вибір, якщо:

• у вас приватний будинок з технічним приміщенням;
• плануєте будувати повноцінну сонячну електростанцію;
• хочете гнучко масштабувати ємність на роки вперед;
• готові до професійного монтажу та обслуговування;
• хочете отримати більше кВт·год за ті ж гроші.

Детальніше про домашні системи з інверторами читайте в оглядах KSTAR BluE та досвіді експлуатації СЕС.

Як правильно розрахувати потрібну ємність та потужність

Базова формула проста: потужність приладів × години роботи. Але є кілька критичних нюансів.

Типове споживання:

• газовий котел (електроніка + насос) — 80–150 Вт;
• роутер — до 20 Вт;
• холодильник — 100–200 Вт у робочому режимі;
• ноутбук на зарядці — 45–65 Вт;
• LED-лампа — 5–15 Вт;
• телевізор — 50–150 Вт;
• бойлер — 1500–3000 Вт;
• чайник — 1500–2000 Вт;
• мікрохвильовка — 700–1200 Вт.

Для базового набору (котел 100 Вт + роутер 20 Вт + холодильник 150 Вт + освітлення 30 Вт) потрібно близько 300 Вт постійної потужності. За 4 години це ≈ 1,2 кВт·год.

Але ключовий нюанс — пускові струми. Холодильник при запуску компресора споживає в 3–7 разів більше, ніж у робочому режимі (пускова потужність може сягати 800–1500 Вт). Якщо інвертор станції має номінальну потужність 800 Вт, він просто не запустить холодильник, навіть якщо ємності вистачило б на 5+ годин роботи.

Тому звертайте увагу на два параметри:

• номінальна потужність інвертора (скільки видає постійно);
• пікова потужність (короткочасний максимум для пускових струмів).

Другий нюанс — втрати. Заявлена ємність завжди більше реальної віддачі. При конвертації DC → AC втрачається 10–15%. Станція на 2 кВт·год реально віддасть ≈ 1,7–1,8 кВт·год. Закладайте запас 15–20%.

Третій нюанс — не всі прилади працюють постійно. Холодильник і котел включаються циклами, тому реальне споживання зазвичай менше суми номінальних потужностей.

Чому важлива хімія батареї

Сучасні станції використовують два типи літієвих акумуляторів: NMC (нікель-марганець-кобальт) та LiFePO4 (літій-залізо-фосфат). Різниця фундаментальна.

NMC — легші, компактніші, мають вищу питому ємність (більше енергії на кг). Ранні станції переважно використовували NMC. Але є серйозні мінуси:

• ресурс — 500–800 циклів до деградації до 80%;
• при інтенсивному використанні (2–3 цикли на добу) — деградація за 12–16 місяців;
• вищий ризик теплового розгону та пожежі при пошкодженні чи перегріві.

LiFePO4 — важчі, займають більше місця, але:

• ресурс — 3000–4000 циклів (іноді більше);
• при українському режимі — 5+ років служби;
• значно безпечніші — катод не виділяє кисень при перегріві, ризик пожежі мінімальний.

Для станцій від 1 кВт·год, які використовуються щодня, LiFePO4 — фактично обов’язковий вибір. NMC може мати сенс тільки для легких моделей, які рідко використовують.

Детальніше про безпеку літієвих батарей, причини пожеж і правила експлуатації читайте в окремому матеріалі.

Ризики noname-пристроїв

На ринку багато станцій від невідомих брендів за привабливою ціною. Часто це китайські або "українські" марки з характеристиками, які вдвічі кращі за ціну. Чи варто економити?

Проблема в тому, що ви не знаєте, що всередині:

• дешеві електролітичні конденсатори (найслабша ланка) виходять з ладу швидше;
• батарейні комірки невідомого походження можуть мати завищені характеристики або гіршу якість;
• BMS (система управління батареєю) може бути спрощеною;
• тепловідведення гірше, що прискорює деградацію.

EcoFlow, Bluetti, Anker виробляються в Китаї, але мають контроль якості, сертифікацію, оновлення прошивок і сервісну мережу. Коли щось іде не так — є куди звернутися, є запчастини. Купівля відомого бренду не гарантує ідеальної роботи, але шанси на довгу експлуатацію та ремонт суттєво вищі.

Коли йдеться про літієву батарею ємністю 1+ кВт·год у житловому приміщенні — економія має межі.

Робота з нестабільною мережею — головний виклик для України

Більшість станцій проєктувалися для стабільних мереж розвинених країн (230 В ±10%). Українська мережа після обстрілів працює інакше: напруга може падати до 150–190 В, частота коливається, форма синусоїди спотворена.

Коли напруга нижча за поріг — станція відмовляється заряджатися (захист). Це нормально для стандарту тієї країни, на яку розрахований пристрій.

Виробники вирішують по-різному:

• Bluetti випустив спеціальну прошивку для України, яка розширює діапазон зарядки при низькій напрузі;
• деякі моделі мають ручне налаштування діапазону (якщо є);
• інші покладаються на внутрішні алгоритми, які можуть бути надто жорсткими для наших умов.

Якщо станція не дозволяє змінити діапазон — допоможе стабілізатор напруги потрібної потужності.

Системи з окремим інвертором тут виграють: діапазон напруги налаштовується набагато гнучкіше.

Розширення системи

Одна з переваг великих брендів — можливість нарощувати ємність без заміни основного блоку. Багато станцій підтримують підключення додаткових батарей:

• EcoFlow Delta 2 — сумісна з Delta 2 Extra Battery (1024 Вт·год) або Delta Max Extra Battery (2048 Вт·год);
• Bluetti AC200L — з B230 та B300.

Це дозволяє почати з базової моделі, а потім додавати ємність. Деякі екосистеми підтримують "розумні" бензинові генератори (наприклад, EcoFlow Smart Generator), які автоматично запускаються при розряді до заданого рівня і вимикаються при повній зарядці.

Важливо перевіряти сумісність: не всі батареї взаємозамінні навіть у межах бренду.

Офіційно окремі батарейні модулі для заміни всередині станції не продаються. Якщо батарея деградувала — офіційного шляху її замінити немає. Неофіційна заміна можлива, але небезпечна і знімає гарантію.

Сонячна зарядка: реальність для міста

Для більшості міських користувачів сонячна зарядка — скоріше теоретична опція. Щоб серйозно заряджати станцію, потрібні панелі достатньої потужності та місце для їх розміщення. У квартирі це зазвичай балкон — обмежена площа й орієнтація.

Реалістичний сценарій: 1–2 портативні панелі по 100–200 Вт. Це дасть додаткові 300–500 Вт·год за сонячний день — не повна зарядка, але суттєве продовження автономності.

Якщо сонячна зарядка важлива — зверніть увагу на максимальну напругу сонячного входу. Станції з лімітом 60 В (наприклад, Delta 2) вимагають паралельного підключення панелей. Станції з високовольтним входом (до 145 В у Bluetti AC200L) дозволяють послідовне з’єднання — простіше й ефективніше на довгих кабелях.

Фірмові панелі гарантовано сумісні, але коштують дорожче. Якщо готові розібратися — можна заощадити з "звичайними" панелями, але потрібно розуміти, що робите.

Особливість EcoFlow — роз’єм XT60i з додатковим сигнальним піном. Без нього станція може обмежити струм зарядки до 8 А замість 15 А. Потрібен фірмовий кабель або кабель з правильно замкненим контактом.

Керування через додаток

Сучасні станції — це вже не просто "коробки з розетками". Вони мають розвинені додатки для налаштування швидкості зарядки, моніторингу батареї, лімітів заряду/розряду, автоматичних сценаріїв.

Ключове питання для України: чи працює додаток без інтернету?

• EcoFlow — найкращий варіант: повноцінна робота через Bluetooth офлайн. Усі налаштування, моніторинг, зміна параметрів — без інтернету. Перехід з Wi-Fi на Bluetooth автоматичний.
• Bluetti — працює через Bluetooth, але з нюансами: деякі прошивки вимагають першої прив’язки через інтернет. Базові функції доступні офлайн.
• Anker — серйозні проблеми: додаток вимагає інтернету для авторизації навіть при Bluetooth-підключенні. Без мобільного зв’язку під час блекауту розширені налаштування недоступні.

Сервіс в Україні

Навіть найкраща техніка ламається. Де ремонтувати?

• EcoFlow — офіційний дистриб’ютор DroneUA. Власний сервісний центр у Києві, запчастини на складі, активна спільнота в Telegram. Але після піку попиту черги на ремонт зросли до 3–4 тижнів.
• Bluetti — офіційно через ITP Service та інших дистриб’юторів. Сервіс є, але мережа слабша.
• Anker — найслабша сервісна інфраструктура серед "великої трійки". Часто заміна через рітейлера, а не ремонт.

Офіційні центри можуть відмовити в ремонті "сірих" станцій (американських 110 В, китайських тощо). Різниця в напрузі, роз’ємах, прошивці.

Що покриває гарантія: виробничі дефекти, несправності електроніки, BMS, внутрішні короткі замикання (не з вини користувача).

Що не покриває: пошкодження від перепадів напруги, підключення нестабільного генератора, кабель "вилка-вилка", повний розряд до 0%, природна деградація, механічні пошкодження, стороннє втручання.

Експлуатація та зберігання

Практичні поради, які продовжать життя станції:

• Не розряджайте до 0%. Залишайте 5–10% як буфер. Багато моделей дозволяють налаштувати автоматичне вимкнення при заданому мінімумі.
• Не заряджайте постійно до 100%. Для щоденного використання оптимально 80–90%. Повний заряд робіть перед очікуваним тривалим відключенням.
• Для тривалого зберігання: зарядіть до 100%, розрядіть до 50%, вимкніть. Раз на квартал — повний цикл заряд-розряд.
• Температура критична. Не заряджайте при мінусових температурах — дайте прогрітися до кімнатної. Розряджатися можна до -20 °C, але ємність падає.
• Якщо реле байпасу часто клацає при нестабільній мережі — краще відключити станцію від мережі та працювати від батареї.

Нагадаємо, ми вже писали, що таке EcoFlow та який обрати для квартири.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!