Вчені розповіли, коли краще вечеряти, щоб гарно спати
Перший експеримент мухами-дрозофілами. Його результати щойно опублікували біологи Університету Вашингтона та Університету Міссурі у США.
Дрозофіли теж не сплять днем і сплять ночами. Не проти подрімати вдень, особливо в спеку. У разі стресу та небезпеки здатні довго не спати, навіть якщо дуже втомилися. А якщо перепрацювали, особливо над складними завданнями – для відновлення потрібно більше сну, як і людям. І навіть кофеїн мух бадьорить.
Серед мух знайшлися страждаючі хронічним безсонням: протягом усього експерименту вони спали в середньому вдвічі менше, ніж родичі. Виявилося, що у них порушена реакція нейронів мозку на нейромедіатори – гормони та амінокислоти. І це вроджена проблема.
– Багато людей погано сплять без очевидних причин. Ми можемо припустити, що це генетичне порушення: їхній мозок не реагує належним чином на сигнали, - припускає професор Поль Шоу . Але ця історія, звісно, потребує вивчення.
Ближче до життя інша несподівана знахідка. Зазвичай дрозофіли їдять весь день. Під час експерименту вчені годували мух строго щогодини, з 8 ранку до 17 години. Через тиждень відповідальні за сон нейрони стали чутливішими до дофаміну. Мушки менше спали і при цьому були сповнені сил - а все тому, що якість сну покращилася, вважають дослідники.
- Виявлений нами зв'язок між суворим режимом харчування та якістю сну може бути корисним і для людей, допоможе нам спати краще, - сподівається Шоу.
Вечеря допомагає заснути
Експеримент другий, вже на людях. Медики з Університету Джона Хокінса знайшли 20 молодих, здорових, добровольців, чоловіків і жінок, які міцно сплять ночами.
Половину з них змусили вечеряти рано о 18 годині. Решту – о 22 годині. Спати ті та інші лягали об 11-й вечора. Тобто друга половина піддослідних вечеряла просто перед тим, як лягти в ліжко. І це була нормальна ситна вечеря, а не яблуко чи йогурт. Як і першої групи, однакова кількість калорій.
У всіх учасників фіксували фази сну та стан організму протягом ночі. Взагалі учені припускали, що вони наочно покажуть шкоду пізньої вечері. Але результати їх здивували.
- Всупереч нашим очікуванням, пізня вечеря практично не вплинула на якість сну. Він навіть сприяв глибшому сну у першій половині ночі, - констатують автори.
Пояснення? Дуже реалістичне. Вас же хилить у сон після густого обіду, нормальне фізіологічне явище (хоча механізм його насправді складний і до кінця не вивчений). Те саме відбувається і після вечері - він, по суті, допомагає заснути.
Варто подумати, як використовувати цей факт для лікування безсоння, вважають дослідники. Питання тільки в тому, чи не доведеться вибирати між гарним сном та стрункою фігурою.
Нічна робота натщесерце
Третій експеримент присвячений тим, хто працює у нічні зміни. А таких людей, між іншим, дуже багато, 30% усіх робітників планети! Лікарі та водії, пожежники та продавці цілодобових супермаркетів… А з віддаленою роботою хтось і сам обирає сидіти за комп'ютером опівночі. Вчені медичної школи Гарвардського університету змоделювали роботу в нічну зміну для учасників експерименту. Половина добровольців при цьому харчувалася так, ніби працювали за звичайним графіком. Увечері вечеряли – йшли на роботу, там не перекушували – вранці снідали та лягали спати. Тобто у них зміщувався лише режим сну.
Друга половина учасників повністю перевертала добу з ніг на голову. Вночі вони не тільки не спали, а й ґрунтовно підкріплювалися.
У тих, хто їв ночами, на 26% посилилися депресивні настрої та на 16% – тривожність. У першій половині змін у настрої та емоціях не було.
Автори пов'язують закономірність ось із чим: циркадним (добовим) ритмам підпорядковуються багато систем організму. У тому числі гормони, метаболізм та мікробіом кишківника. Швидше за все, збій у цих системах впливає і стан нервової системи.
А загалом, якщо вірити другому експерименту, перед сном їсти можна. А ось замість сну точно не варто.
Нагадаємо, Клопотенко поділився рецептом печива з Енеїди.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш телеграм канал!