Як святкували Різдво наші предки: навіщо зв'язували крісла і підкидали до стелі кутю

Цьогоріч трагедія, повномасштабна війна, яку розпочала країна-агресор Росія, пришвидшила процес самоідентифікації українців. На жаль, за волю й незалежність доводиться сплачувати кров’ю народу. Проте такий страшний досвід об’єднав жителів країни. Держава тепер не ефемерна, поділена на західну, східну, північну й південну частини, а єдина. Тепер українці все більше стали цікавитися історичним минулим і намагаються повернути все те, що втратили наші предки в період Радянського Союзу.

Зокрема, починає відроджуватися інтерес до національних традицій. Наприклад, все більше українців планують святкувати Різдво так, як це робили минулі покоління – за григоріанським календарем, 25 грудня. Детальніше про обряди й звичаї наших предків на це торжество читайте в матеріалі UAportal.

Різдвяний стіл

У традиціях святкування народження Христа переплітаються релігійна, світська і язичницька обрядовість. Щороку на Святвечір, 24 грудня, родини готують 12 пісних страв, що символізують 12 учнів-апостолів або 12 місяців у році. Серед їжі обов’язково має бути кутя як поминальна ритуальна страва, борщ, голубці, риба, картопля й узвар (символ плодючості). Також у цей день випікають калач на честь свята Корочуна (бога, який скорочував ніч і збільшував день).

Усі сідають до столу, як тільки на небі сходить перша зоря. Саме вона несе радісну новину про народження Ісуса. По кутках столу наші предки викладали часник, а на стіл клали додаткові прибори й тарілки для померлих родичів, бо ж вважається що Святвечір – це час, коли їхні душі повертаються в домівки.

Традиції

За давніми традиціями, українці з’єднували крісла, що довкола святкового столу, ланцюгом. Це для того, щоб вся родина протягом року трималася разом. Перш ніж сідати, треба було подмухати, бо, як ми вже писали, вважається, що в цей вечір душі предків прилітають у дім. А для того, щоб на них не сісти, треба дмухати. Крім того, страви й посуд після трапези не прибирають, аби душі не залишилися голодними.

Ще існує звичай підкидати кутю. Так родина ворожила. Якщо страва прилипне до стелі, то на них чекає достаток і удача протягом року. Після цього діти несуть вечерю своїм хрещеним батькам.

Вранці 25 грудня люди радісно вітаються фразою "Христос народився!", а у відповідь чують – "Славімо його!". У цей день заведено ходити до церкви на святкову молитву, а також в гості до родичів. На Різдво вже можна не обмежуватися пісною їжею. На стіл можна ставити шинку, ковбасу, холодець і так далі.

Колядування

Це обов'язкова різдвяна традиція. Як правило, група колядників (так звані медіатори між світом живих і світом померлих) піснями славлять господарів будинків, бажають щастя, добробуту й достатку. Після виступу господарі виносять колядникам цукерки, пряники, пампушки, яблука або гроші. Вважається, що чим більше людей відвідає оселю, то більш щедрим буде для родини рік. На Заході України унікальним різдвяним звичаєм було ходіння з вертепом (пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений у ящику, де показували вистави із народженням Христа та біблійними персонажами). Інша варіація – був живий вертеп, де ролі різних персонажів виконували люди.

Крім того, минулі покоління в цей день дотримувалися давньої традиції – пробачати одне одному образи.

Раніше UAportal писав, як святкують Різдво у різних країнах.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!