Вчені назвали чотири країни, які можуть зникнути через танення льодовиків

Вчені провели дослідження та з'ясували, що танення льодовиків загрожує мільйонам людей у ​​всьому світі через ризик раптових повеней. Найнебезпечнішими країнами назвали Індію, Пакистан, Перу та Китай – там багато льодовикових озер, а населення вразливе до кліматичних катастроф.

Дослідження опубліковано в журналі Nature Communications. Вчені оцінили ризик, який становлять льодовикові озера в усьому світі для людей, які живуть під ними, щоб активізувати цілеспрямовані зусилля з управління ризиками та подбати про тих, хто перебуває в найбільшій небезпеці.

Читайте також: Американські біологи хочуть воскресити птицю додо, яку люди знищили ще в кінці XVII століття

Льодовики – це "річки льоду", які утворюються протягом мільйонів років зі спресованого снігу. Вони дуже повільно рухаються по долинах та іноді стають настільки великими, що утворюють крижані покриви, які простягаються в море.

У зв'язку з підвищенням температури льодовики тануть швидше, ніж вважали вчені. За їх словами, із 215 000 льодовиків у світі, половина може зникнути до кінця цього століття. Подібно до того, як тепла морська вода з глибин може розтопити крижані покриви знизу, так і тала вода, що накопичується під льодовиками на суші, може прискорити процес таїння.

В западинах, де накопичується така вода, можуть утворюватися глибокі озера та річки зі швидкою течією, рівень води в яких підійматиметься та спадатиме у зв’язку з безперервною втратою льоду.

Судячи з результатів аналізу під керівництвом дослідниці природних небезпек Керолайн Тейлор з університету Ньюкасла у Великій Британії, близько 15 мільйонів людей живуть нижче за течією льодовикового озера, яке може спричинити раптову повінь. Передбачити, коли льодовикове озеро справді вийде з берегів, дуже важко, навіть всупереч детальним дослідженням.

Повені, пов’язані з проривом льодовикових озер, проносяться через селища, вбиваючи на своєму шляху велику кількість людей, та знищуючи будь-яку інфраструктуру. Руйнування від такої повені може простягнутися на понад 120 кілометрів.

Дослідники зібрали інформацію за останні три десятиліття про умови льодовикових озер, розміри яких зростали, їх кількість та об’єми, а також про громади, які живуть нижче за течією. Аналізувати ці дані було важко, дослідники врахували близькість громад до потенційного місця катастрофи та їхню вразливість перед стихією станом на 2020 рік. Також було відзначено політичну корупцію, оскільки це гальмує управління ризиками.

За словами дослідників, це перше глобальне дослідження, "яке враховує не лише фізичні умови озера, але й суспільний вплив та вразливість, які безпосередньо впливають на небезпеку".

Читайте також: Аж через 500 років вченим вдалось вирішити "парадокс Леонардо да Вінчі"

Згідно з висновками вчених, зони з найвищою небезпекою – це регіони, де є чимало великих льодовикових озер, які зростають. Кількість людей у ​​регіоні та їх здатність впоратися з лихом є головним фактором ризику.

Населення високогірних районів Азії є найбільш уразливим, живучи найближче до льодовикових озер. Пакистан і Китай вважаються двома країнами, які перебувають у найбільшій небезпеці.

У Пакистані 2,1 мільйона людей живуть у безпосередній близькості від небезпечних льодовикових озер, це майже вдвічі більше, ніж у Китаї. Однак в Китаї льодовикові озера більші та численніші, тому можуть завдати більшої шкоди інфраструктурі.

Останнім часом "гарячою точкою" для дослідження потенційних наслідків збільшення льодовикових озер стали Гімалаї. Дослідники також виділили гори Анди в Південній Америці. Перу посідає третє місце за небезпекою.

В Андах було проведено небагато досліджень, але кількість льодовикових озер у цьому регіоні за останні два десятиліття зросла на 93% (порівняно з лише 37% в Азії). Проблемою є також глибоко вкорінена корупція в країні.

"Ця розрідженість даних в Андах, можливо, перешкоджає значущій оцінці фактичного ризику повені у регіоні та терміново вимагає уваги, особливо враховуючи, що в цьому регіоні знаходяться другий і третій за небезпекою басейни", – зазначили дослідники.

Хоча дослідники аналізували лише дані за конкретний час, ці методи можуть бути використані для моніторингу небезпеки від викидів льодовикових озер і в майбутньому.

Раніше вчені пояснили, як слони можуть врятувати Землю.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!