Вчені розшифрували стелу, знайдену у 1868 році, та виявлии письмові згадки про біблійного царя Давида

Стела Меша була знайдена фрагментами приблизно за 24 км на схід від Мертвого моря і зараз знаходиться в Луврі в Парижі.

Стелу також називають Моавітським каменем. Це базальтова кам’яна плита, яка надала історикам і лінгвістам найбільше на сьогодні джерело моавітської мови. Лише зараз дослідники змогли зі значним ступенем впевненості підтвердити, що стела містить прямі згадки про царя Давида. Про це пише The Jerusalem Post.

На плиті викарбувано розгорнута розповідь про те, як моавський цар Меша йде на війну з Ізраїлем. Описані події відповідають, хоча й неточно, подібній розповіді в 3-му розділі у Другій книзі Самуїла (II книга Царств). На сьогодні це найдетальніший напис, який розповідає про північне Ізраїльське царство. Хоча у 1869 році її пошкодили, відбиток тексту вдалося зробити ще до того.

Дім Давида

Текст містить алюзії на ізраїльського бога, а також на "Дім Давида" та "Вівтар Давида". Однак до сьогодні вчені не могли бути повністю впевнені, що ці згадки про царя Давида були правильно розшифровані.

Моавітська фраза "Дім Давида" складається з п’яти літер: bt dwd. "Bt" схоже на сучасне єврейське слово для позначення будинку – bayit – яке за своєю конструктивною формою є beit. А "dwd" можна сприймати як далед вав (буква в даному випадку насправді вав) далед, що означає ім’я "Давид".

Дотепер лише перша та четверта літери серії, bet і waw були повністю зрозумілими. У статті наприкінці 2022 року під назвою "Стела Меші та дім Давида" в зимовому випуску Biblical Archaeology Review дослідники Андре Лемер і Жан-Філіп Делорм переглянули докази.

"У 2015 році команда із Західно-Семітського дослідницького проекту Університету Південної Каліфорнії зробила нові цифрові фотографії як відреставрованої стели, так і паперу. Команда використала метод під назвою Reflectance Transformation Imaging (RTI), у якому численні цифрові зображення знімаються з артефакту з різних кутів, а потім об’єднуються, щоб створити точне тривимірне цифрове відтворення твору", – йдеться у статті.

За словами дослідників, цей метод особливо цінний, тому що цифрова візуалізація дозволяє дослідникам контролювати освітлення нанесеного артефакту, щоб приховані, слабкі або зношені надрізи стали видимими.

Зовсім недавно, у 2018 році, Лувр зробив ці нові фотографії з високою роздільною здатністю та спрямував на них світло, яке потрапляло прямо через 150-річний пресований папір. Таким чином, дослідники змогли отримати набагато чіткішу картину стародавніх записів. Це, як пояснюють Лемер і Делорм, те, як вони змогли побачити докази інших трьох літер, тав (як сучасне єврейське тав), далет і далет.

Вчені припускають, що моавітська та давньоєврейська мови – доволі схожі. Британська енциклопедія охарактеризувала зв’язок між моавською та єврейською мовами того часу як такі, що відрізняються "лише діалектично". Тобто, цілком ймовірно, що моавітська та іврит були здебільшого зрозумілими один одному.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!