Війна в Україні

"Вони не поводилися з нами як з людьми": звільнені українці розповіла як росіяни знущались над військовополоненими

Ігор Романько

Аліна Паніна та Валерій Падитель, яких звільнили з полону 17 жовтня, розповіли про ставлення росіян до військовополонених

Українські військові Аліна Паніна та Валерій Падитель, захоплені у Маріуполі в травні та звільнені під час обміну, розповіли про те, як росіяни ставились до військовополонених з України.

Цю жахливу історію наші захисники розповіли журналістам Reuters. 25-річна Анна Паніна була однією з 218 затриманих, майже половина з яких жінки, звільнених 17 жовтня під час одного з найбільших обмінів полоненими після вторгнення росії в Україну 24 лютого. Її колишній командир полковник прикордонної служби в Донецькій області Валерій Падитель був звільнений в результаті обміну полоненими у вересні.

Він також скаржився на голод і загальне жорстоке поводження протягом чотирьох місяців, проведених у російському полоні. Аліна Паніна, українська військовополонена пригадує, як жінки непритомніли від голоду, коли вони брали 15 хвилин дозволених щоденних вправ під час їх багатомісячного ув’язнення російськими силами.

"Деякі з нас непритомніли, тому що нам не вистачало їжі... Рівень цукру, глюкози впав, тому що не вистачало їжі", – сказала Анна.

За її словами, близько 27 жінок були змушені жити в одній кімнаті, призначеній для тільки 6-ти людей, а єдиним порятунком було те, що викрадачі дозволили жінкам борошно для випічки хліба. Вона зазначила, що не всі їхні викрадачі погано поводилися із затриманими.

"Були такі, які ставилися до нас як до людей, вони розуміли нас і співчували нам. Я не можу сказати, що всі були погані і знущалися з нами. Це залежало від людини", – сказала вона.

І Паніна, і Падитель, які були одягнені в чорні толстовки з написом "Я українець", сказали, що товариськість серед затриманих допомогла їм пережити важкі випробування.

"Коли у нас не було хліба, було дуже важко", – продовжила Паніна, додавши, що жінок під час ув'язнення також змушували пити непитну воду.

Коли почалося вторгнення, Паніна працювала в порту Маріуполя на південному сході України, перевіряючи судна на предмет контрабанди. Пізніше вона допомагала захищати фабрику в місті під час багатомісячної облоги та потужного бомбардування російськими військами, які в середині травня нарешті зайняли Маріуполь, майже перетворений на руїни.

"Вони не поводилися з нами як з людьми. Нам дали лише 30 секунд, щоб поїсти. Впорався ти чи ні – неважливо, це твоя проблема", – сказав журналістам Валерій Падитель, згадуючи погане харчування та лікування.

Падитель сказав, що росіяни вірили, що їхні полонені погодяться після деякого часу ув’язнення перейти на бік Москви.

"Ми намагалися підтримати один одного, підняти настрій, надати один одному бойового духу. Коли ми побачили хлопців, вони сказали нам: "Боже, як це здорово бачити наших дівчат, навіть якщо вони в тюрмі". Це значно полегшує нам справи", – згадувала Анна.

Навіть попри знущання у полоні, українці не втратили віру:

"Ніхто з нас цього не робив. Ніхто не втрачав духу, ніхто не втрачав віри", – сказав Валерій.

Раніше: "Били молотками, катували струмом": українка, яку визволили з полону розповіла, як з неї знущалися росіяни

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!