Екологи б’ють на сполох: південь України перетворюється на пустелю, виноградники незабаром ростимуть на Київщині
Якщо не запровадити комплексних заходів для адаптації до кліматичних змін, уже протягом найближчих двох десятиліть південні регіони України можуть перетворитися на території, де сільське господарство стане збитковим без масштабного зрошення. Саме діяльність людини суттєво пришвидшила глобальні кліматичні процеси.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла очільниця Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Викиди парникових газів від промислових підприємств, транспорту, енергетики й агросектору, а також масова вирубка лісів створили так званий "ефект теплової ковдри". У результаті атмосфера все активніше утримує тепло, а середня температура на Землі вже піднялася більш ніж на 1 °C у порівнянні з доіндустріальною епохою.
В Україні кліматичне потепління проявляється по-різному, пояснює екологиня. Південні та східні регіони все частіше потерпають від затяжних літніх посух, тоді як на заході країни зростає ризик паводків і підтоплень через інтенсивні зливи. У Карпатському регіоні пришвидшилося танення снігу та льодовиків, що змінює водний баланс річок і створює потенційні проблеми з водопостачанням для місцевих громад.
Читайте також: Зникаючі хмари та зростаюча спека: вчені прогнозують нові виклики клімату
Також фіксується зростання кількості екстремальних погодних явищ: хвиль аномальної спеки, буревіїв і масштабних лісових пожеж. У Київській, Одеській та Черкаській областях протягом останніх років спостерігають рекордно спекотні літа та тривалі періоди посухи, що завдають серйозних втрат сільському господарству.
Кліматичні зміни відбиваються й на природних циклах: весна приходить раніше, період активної вегетації рослин подовжується, змінюються маршрути міграції птахів, а разом із тим з’являються нові шкідники. Українські аграрії вже змушені боротися з видами комах, які раніше не були властиві нашій території.
"Це проявляється, зокрема, у появі нових рослин і шкідників, наприклад амброзії та клопів, які раніше не зустрічалися в окремих регіонах України", – зауважила Тетяна Тимочко.
За прогнозами експертів, у найближчі 10–20 років середня температура в Україні зростатиме швидшими темпами, ніж у світі загалом. Це призведе до частіших хвиль аномальної спеки, довших бездощових періодів і серйозніших посух.
Найуразливішими залишаються степові області – Одеська, Херсонська, Миколаївська та Запорізька. Тут клімат уже нині наближається до напівпустельного, і вирощування традиційних культур стає дедалі проблемнішим. Під найбільшим ризиком – озима пшениця, кукурудза, ячмінь, соя та цукровий буряк. Соняшник і надалі можна буде вирощувати, однак його масове насадження неминуче виснажуватиме ґрунти.
"Якщо не вживати рішучих заходів, то вже за два десятиліття південні області України можуть перетворитися на територію, де сільське господарство стане нерентабельним без масштабного зрошення. Це спричинить втрату значної частини аграрного потенціалу держави, збільшить залежність від імпорту продовольства та поглибить соціально-економічні проблеми регіону", – наголосила Тетяна Тимочко.
За її словами, можливе й зміщення географії вирощування культур: виноградники та фруктові сади поступово можуть пересунутися на північ – у Черкаську чи навіть Київську області. Натомість традиційне виноградарство південних регіонів опиниться під загрозою через дефіцит водних ресурсів.
Екологиня підкреслила, що зволікання із діями призведе не лише до скорочення аграрного потенціалу, а й до серйозних наслідків для суспільства: падіння обсягів власного виробництва харчів, зростання залежності від імпорту та занепад сільських територій на півдні країни.
Раніше ми розповідали, що глобальне потепління знищує вічні сніги.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!