Яким був би світ, якби неандертальці вижили, а homo sapiens вимерли

На тлі постійного зростання чисельності населення Землі, яке вже досягло 8 млрд, з'явилась цікава теорія – яким було б життя на планеті, якби неандертальці витіснили наш вид.

Про це пише The Conversation. Вважають, що раніше одночасно жили лише 10 000 неандертальців. Сьогодні на території одного представника цього виду мешкає 800 тисяч людей розумних. Враховуючи наші тенденції жити в соціальних групах, мабуть, неандертальці жили на відстані сотні кілометрів. Тому шукати пару собі за межами своєї сім'ї не мало сенсу. Тож і самі неандертальці здебільшого залишалися у своїх сімейних групах.

Теоретики припускають, що, мабуть, сучасні мегаполіси ніхто б не побудував. У результаті щільність населення була б набагато меншою. Відсутність толерантності до чужих могла бути причиною ізоляції неандертальців.Проте в цьому є і переваги – це могло б захистити їх від інфекцій, які знищували цілі популяції homo sapiens.

Генетичні та анатомічні відмінності між нами та вимерлими видами, такими як неандертальці, зробили нас більш схожими на одомашнених видів тварин. Великі стада корів, наприклад, можуть краще переносити стрес спільного життя в невеликому просторі, ніж їхні дикі предки, які жили невеликими групами, розділеними один від одного. Ці генетичні відмінності змінили наше ставлення до людей поза нашою групою. Ми стали більш толерантними.

Ми розвивалися на 10-20% швидше за попередні види. Однак продовження роду можливе лише тоді, коли є чим харчуватися. Ще 200 000 років тому в нашій генетиці з'явилася схильність до дружелюбності, на що вказує археологія. А 100 000 років тому було створено мережі, які розповсюджували мисливську зброю. До того ж Homo Sapiens проводили всілякі ритуали в спільних колах.

Таке поняття як "друг" існує вже сотні тисяч років, а люди навчились співпрацювати задля спільної мети та навіть приручати тварин. При цьому, у світі неандертальців такого могло ніколи не відбутися. Наша прихильність до товариства один одного та те, як спільне проведення часу сприяє розвитку нашої креативності, були основою нашого роду. Але це має свою ціну.

Чим більше розвивається технологія, тим більше наше використання шкодить планеті. Інтенсивне сільське господарство виснажує з наших ґрунтів поживні речовини, надмірний вилов риби руйнує моря, а парникові гази, які ми виділяємо, коли виробляємо продукцію, на яку зараз покладаємося, спричиняють екстремальну погоду. Надмірна експлуатація не була неминучою, але наш вид був першим, хто це зробив.

Саме зміна навколишнього середовища призвела до смерті неандертальців. Люди розповсюджували технології та ділилися з іншими за часів кризи. Наш вид міг добре адаптуватися через зв'язки між соціальними групами. Навіть тоді, коли температура в Європі була на 8-10 ℃ нижчою, ніж сьогодні, ще 20 тисяч років тому.

У цей час поширювалися списи, тонкі голки для пошиття одягу та збереження тепла. До того ж полювання відбувалося з одомашненими вовками. Під час цього було важливим розумне споживання. Homo Sapiens не споживав надмірних ресурсів – надто багато оленів чи риби. А в Північній Америці взагалі полювали лише на самців лосося.

Усе це неможливе для неандертальця. Але припускають, що з розквітом саме цього виду планета Земля зберегла б мамонтів. Це зумовлено тим, що охочих упіймати тварину з виду неандертальців було б менше.

Цікаві теорії можна будувати дивлячись не тільки у минуле, а й у майбутнє. Так, вчені спрогнозували, що стрімкий та безконтрольний розвиток штучного інтелекту може призвести до загибелі людства.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!