У Чернігові археологи випадково знайшли поховання давньоруської доби (фото)

У Чернігові випадково натрапили на давні поховання давньоруської доби – це сталося під час розкопки траншеї водогону по вулиці Любецькій. Ця вулиця є однією з найдавніших у Чернігові, вона поєднувала місто з Любечем.

Про цю знахідку повідомив археолог Ігор Ігнатенко у Фейсбуці. За його словами, під час розкопки траншеї водогону археологам трапилися давні поховання. Вважається, що вони належать до часів пізнього язичництва.

"Про те що тут знаходився могильник, дослідники дізналися у 2019 р., коли біля Палацу Хіміків були знайдені ґрунтові поховання давньоруської доби. У наступні роки кількість розкопаних давніх могил збільшилася, були знайдені й залишки язичницьких курганів. Вчені вже давно помітили, що курганні могильники півколом поперезували давній Чернігів", – повідомив науковець.

Ігнатенко розповів, що раніше курганні насипи розташовувалися вздовж шляхів, що виходили із міста.

"Зараз важко сказати, щойно знайдені поховання, були прив’язані до згаданого "поясу могил", чи до старовинної Любецької дороги. Цікавим спостереженням було те, що курганні поховання розкопані у цьому місці, є доволі пізніми. Можна казати, що чернігівці не одразу стали християнами, принаймні у XI ст., а може й на початку XII ст. дехто із них ховав своїх померлих під курганами", – додав він.

Читайте також: Розкопки завершені: археологи повністю відкопали загадкову споруду, яку знайшли біля Софії Київської (фото)

Археолог зауважив, що поховальний обряд був дуже консервативним елементом матеріальної культури, однак науковці помітили його зміни, вони відбулися протягом XI ст.: "Спершу зникли трупоспалення – християнство засуджувало таких язичницький обряд, у старі часи вважалося, що спалений небіжчик не зможе воскреснути. Далі, під впливом християнства, язичники стали менш "кровожерливими" – у підкурганних захороненнях вже не трапляються залишки тіл людей і тварин спеціально вбитих, для супроводу свого господаря у потойбіччі".

Як приклад, він розповів про курган, знайдений на виїзді із Седнева. У ньому були рештки колись багатої людини. Рештки було знайдено у "камері", так званому "будиночку мертвих". Науковець зауважив, що так у Х ст. захоронювали знать на Русі та у Скандинавії.

"Правда багатство зіграло злий жарт із небіжчиком, через кілька десятків років після поховання грабіжники прорили хід до камери й пограбували її. Археологам дісталися тільки глиняний горщик та залізна фібула та ще кілька предметів, які дають змогу датувати поховання серединою ХІ ст. Потім грабіжники розкидали кістки померлого, саме у такому положенні їх "припечатала" до землі стеля камери, що згодом обвалилася. Можливо у могилі були коштовності, а от чого не було – так це кістяків дружини і коня, які зазвичай знаходять у подібних гробницях", – додав науковець. За його словами, потім від старого язичницького обряду лишилися тільки курганні насипи. "Були язичницькі ритуали, які супроводжували поховання в ті часи, гадаю в них було достатньо містичних дій і слів. Але про них ми нічого не знаємо", – резюмував Ігнатенко.

Раніше у Чернігові під час реконструкції водогону по вул. Любецькій розкопали стародавній рів – "Передгороддя давнього Чернігова".

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!