"Я бачу, чому українці переможуть": британський письменник та журналіст Дуглас Мюррей відвідав звільнений Херсон
Відомий британський консервативний письменник, журналіст та критик політики ідентичності та неомарксизму Дуглас Мюррей приїхав у звільнений Херсон, щоб на власні очі побачити поразку росії у війні проти України.
Про це він написав у своїй новій статті для New York Post. Дуглас Мюррей написав бестселери "Madness of Crowds" та "The Strange Death of Europe" як редактор видання Spectator він твердо стояв на боці Джоан Роулінг та інших жертв культури скасування.
Прямо з Херсону він написав нову статтю для про те, що Україна перемагає і має всі шанси перемогти остаточно.
"Росія збирається програти цю війну. І Україна її виграє. Як я можу сказати це з упевненістю? Тому що я вчора був у місті Херсон і на власні очі бачив поразку росії", – пише Дуглас Мюррей.
Також він описує очевидну фейковість референдумів і застерігає що будь-які успіхи путіна означатимуть не можливий мир або компроміс, а ще більшу небезпеку для багатьох інших країн, які будуть наступними.
"Кремль вважав, що він грає в розумну гру, "офіціювавши" своє поглинання цих величезних регіонів. Але весь час Україна – підкріплена військовим провіантом, надісланим із Заходу – вела набагато спритнішу та сміливішу війну", – зазначив журналіст.
Минулого тижня українцям вдалося повернути місто Херсон і значну частину прилеглої області майже без боїв. Українське просування було таким швидким, що багато російських солдатів навіть не отримали пам’ятки про те, що вони мали втекти з міста.
"Один російський військовий зайшов вранці в місцевий магазин за горілкою і, обернувшись, побачив за собою двох українських військових. Зараз він серед військовополонених, яких обидві сторони збирають, готуючись до будь-якої остаточної мирної угоди", – пише Мюррей.
Проте, він згадав і про наслідки російської агресії, яка зруйнувала життя багатьох українців. Усі головні дороги та багато бічних доріг заміновано, тож автомобілям доводиться пробиратися якомога точніше через ті самі колії, що й автомобілі попереду. У Миколаєві, де ми зупинилися, головна адмінбудівля була настільки забита мінами та мінами, що українці самі її підірвали.
"Хоча українці повернули місто, як я сам бачив, місцеві заплатили жахливу ціну. Коли ви їдете в напрямку Херсона, ви проїжджаєте село за селом, які були знищені росіянами. Усі прості сільські будинки мають дахи та стіни, знесені від обстрілів або згорілих у результаті пожеж. Це села-привиди, де нічого не рухається і нікого не залишилося", – зазначив журналіст.
Проте росіяни вийшли з Херсона так швидко, що головне, що вони залишили, це зневірене цивільне населення, яке раділо звільненню від російських військ.
"Один із солдатів, які визволяли місто, сказав мені: "Це було те, що я ніколи не забуду. Це було божевілля. Ви могли бачити всі російські пропагандистські білборди, а потім усі, хто мав український прапор, розмахували ним, махали нам, підстрибували з полегшенням", – розповів британець.
Місцеве населення травмоване місяцями російської окупації, включно з тортурами та певними вбивствами, які є частиною російського способу ведення війни. Аеропорт міста повністю зруйнований, навколо все ще валяються гільзи з бойовою артилерією та РПГ. Деякі з основних муніципальних будівель були спалені росіянами, коли вони відходили. Але, за словами Дугласа Мюррея, в п'ятницю на центральній площі були тільки вдячність і сльози – і радості, і горя.
У Херсоні немає електрики, а в сувору зимову погоду це та відсутність їжі створюють найжахливіші умови. Тисячі місцевих жителів терпляче стояли в чергах на головній площі за пайками, які роздавала влада.
"Коли я ходив по площі, розмовляючи з людьми, багатьох переповнювали емоції. Одна молода 28-річна жінка – Олександра – просто підійшла, обійняла мене і розплакалася. "Ви перша іноземна людина, яку я зустрів за довгий час. Давно було" А як бути знову на волі? "Ах – важко сказати. Це дуже важко, – сказала вона, розплакалася і знову обняла мене", – пише Мюррей.
Інші мешканці міста мали простіші меседжі, якщо не прості історії.
"Я казав кожній людині, яку зустрічав на площі, що я з Великобританії та Америки — двох країн, які зробили найбільше для озброєння українських військ тими боєприпасами, які вони так ефективно використовували. Український народ знає, що велика частина його успіху полягає в тому, що друзі та союзники прийшли йому на допомогу. Всі без винятку говорили те саме. "Спасиба", "Дякую." Деякі тремтіли від емоцій, коли вони це сказали, інші з тихою гідністю. Але я не думаю, що мене обіймало стільки жінок, молодих і старих, за все моє життя. У всіх мовчання або сльози на очах, коли вони намагалися висловити свою вдячність Америці та її союзникам за те, що вони з українським народом", – зазначив журналіст.
За його словами, у чергах стоять переважно жінки, бо їхні сини та чоловіки ще не воюють. Звільнення всієї України далеке від завершення, хоча звільнення Херсона, безсумнівно, стане переломним моментом у конфлікті.
"Одна 6-річна дівчинка підбігла до мене, щоб обійняти мене і попросити її маму сфотографувати нас. "Ми мріяли, щоб прийшла українська армія, – розповідала її мати, – щоб вона знову пішла до школи". Проживаючи на 8-му поверсі одного з багатоповерхівок міста, мати розповіла, що не спала всі ці місяці. Тепер вони були вільні", – розповів Дуглас Мюррей.
Коли журналісти стояли на головній площі, то чули безперервні вибухи з різних відстаней, що нагадували – війна ще не закінчилась.
Коли машина Дугласа їхала в бік річки Дніпро, російська ракета випустили в небо попереду машини, та її перехопила українська система протиракетної оборони. Після цього їм видали бронежилети.
"Незабаром свист і тріск вибухів переросли в шквал. Бажаючи хоча б побачити зруйнований міст, моїй групі вдалося привернути увагу російського снайпера на іншому березі річки, який вистрілив і промахнувся. Але це було достатньо попередженням", – пише британець.
Також він розповів про те, як почуваються жителі Херсонщини, як змінилось їхнє відношення до звичайних речей. На його думку, окупанти не просто демонструють силу, вони цілеспрямовано знищують українців.
"Те, що сталося в Україні, – це війна 20 століття, яка відбувається у 21 столітті. У місцях найзапекліших боїв, які точаться чи не скрізь, є окопи та бліндажі, схожі на часи Першої світової війни", – пише Дуглас Мюррей.
У кінці статті автор підняв важливі політичні та соціальні питання, наголосивши, що підтримка України має продовжуватись.
"Ми говоримо про "ніколи знову". В Україні Захід показав, що це обіцянка, згідно з якою ми можемо діяти. Коли я почую, як новостворена Палата обговорює мудрість озброїти українців, у мене у вухах будуть інші звуки. Не тільки звуки війни. Але звуки свободи. Звуки вільного народу, який плаче від вдячності за те, що Америка, Британія, Франція та інші не звільнили їх, а допомогли гордому та мужньому народу звільнитися", – резюмував журналіст.
Раніше, звільнений Херсон відвідав президент України Володимир Зеленський. Під час зустрічі з українськими захисниками у Херсоні він подякував НАТО та іншим союзникам за підтримку у війні проти росії.
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!