Антибіотики та алкоголь: фатальна несумісність – міф

Ми не популяризуємо виробництво вино-горілчаних заводів і не пропагуємо алкоголізм.

Тільки врахуйте: сприймаючи це як заклик до дії, відповідальність за своє здоров'я несете лише ви. Адже алкоголь згубно впливає на печінку, якій і так нелегко під час лікування антибіотиками.

Хто вигадав та поширив міфи про несумісність алкоголю та антибіотиків? Про що кажуть наукові дослідження?

І чому не в кількості, а в якості справа?

Що насправді підвищує стійкість до антибіотиків?

Хочете приховати свою вагітність чи радикальне рішення стати відчайдушним ЗОЖ-ником? Оголосіть усім, що ви лікуєтесь антибіотиками! Вас не лише залишать у спокої, а й поплескають по-дружньому по плечу й похвалять за усвідомленість. У суспільстві вже більше століття із вуст в уста передається міф про те, що алкоголь знижує ефективність антибіотика і може спричинити побічні дії.

У той час, як наукові дослідження говорять про інше: алкоголь ніяк не впливає на дію більшості відомих антибіотиків. А чи знаєте, що насправді впливає на ефективність лікування антибіотиками, про який не завжди говорять лікарі?

Будь-який фактор, келих вина у тому числі, який змушує вас не приймати планово ліки, знижує ефективність антибіотикотерапії. Коли ви пропускаєте прийом ліків, це лише підвищує стійкість бактерій до антибіотиків і зводить нанівець належну дію препарату.

Казки на вулиці Сезам: міфи про несумісність алкоголю та антибіотиків

Якщо ви також не вірите у праведну брехню, то до вашої уваги дві теорії, які цілком реалістично пояснюють міфи про зв'язок алкоголю з антибіотиками. Отже, уявіть 50-ті роки ХХ століття. Пишним цвітом розпускаються бутони і букети найвишуканіших венеричних захворювань - гонореї й сифілісу.

Щоб хоч якось зупинити ці сумнівні суцвіття розгульного життя, жалісливі лікарі вигадують цілком аргументовану байку про несумісність антибіотиків та алкоголю.

Адже, як відомо, після розпивання міцних напоїв, ймовірність не лише духовного, а й тілесного зближення зростає у кілька десятків разів. Як бачимо, легенда, оповита таємницею тисячі безсонних ночей, актуальна й нині.

Друга казка хоч і менш романтична, зате про життя. Один із лікарів лондонської сечостатевої клініки Джеймс Бінгем був у настільки теплих стосунках із бригадним генералом Яном Фрейзером, що останній зізнався у навмисному введенні в оману солдатів про несумісність пеніциліну та пива.

Варто зазначити, що саме пан Фрейзер одним із перших запровадив використання пеніциліну для лікування поранених солдатів у період Другої світової війни. Оскільки антибіотик був у дефіциті, після виведення препарату пацієнтами його відразу ж абсорбували з сечі солдатів.

А оскільки солдатам у шпиталях дозволялося пити пиво, це збільшувало обсяг сечі та ускладнювало отримання антибіотика. Саме це спонукало генерала Фрейзера вигадати та поширити міф про несумісність пеніциліну і пива. Як би там не було, ці дві легенди – історії про те, що пияцтво не має нічого спільного з одужанням.

Винятки, про які варто пам'ятати

Оскільки винятки бувають навіть у математиці, все ж таки є кілька препаратів, які несумісні з алкогольними напоями. Антибіотики цефалоспоринового ряду уповільнюють процеси розщеплення алкоголю, що може спричинити підвищення рівня оцтового альдегіду в організмі.

Сильний головний біль, приплив крові до обличчя, задишки, нудота та запаморочення вам гарантовані.

Такі ж побічні дії провокує дисульфірам, який використовують при лікуванні алкогольної залежності. Ідея терапії полягає в тому, що пацієнт, залежний від алкоголю, після терапії дисульфірамом не зможе фізично переносити алкогольні напої, що має спонукати його відмовитись від випивки надалі.

Є ще кілька антибіотиків, у період терапії якими, краще пропустити алкогольну вечірку, – це тинидазол, лінезолід та еритроміцин.

Метронідазол – ще один препарат, який не товаришує з алкоголем, але тільки не у фінських вчених! Препарат ефективний при лікуванні заражених виразок, інфекцій у порожнині рота, гнійних ран та пролежнів. У поєднанні з алкоголем він може спричинити побічні ефекти у вигляді запаморочення, нудоти, блювання та мігрені.

Клінічні дослідження 2003 поставили цей постулат під сумнів. Вчені провели досвід за участю групи фінських чоловіків, у ході якого вони протягом 5 днів вживали алкоголь із метронідазолом. Експеримент обійшовся без наслідків та побічних ефектів.

Пити чи не пити – це завжди наш усвідомлений вибір, за який не завжди хочеться відповідати. Та якщо ви проходите терапію антибіотиками, не варто припиняти лікування після “випадково випитого” келиха вина. Адже найчастіше антибіотики ефективні навіть після прийому алкоголю.

Незважаючи на те, що нам все життя стверджують протилежне, це науково доведений факт. Тим не менш, враховуючи негативний вплив спиртного на печінку, від такого поєднання краще утриматись. Алкоголь точно не прискорить лікування, тому на період лікування антибіотиками дочекайтеся кращих часів!