Суспільство

Зустрічайте Новий рік правильно: що варто робити 1 січня за традиціями наших предків

Анна Яценко

Що варто робити 1 січня за традиціями наших предків

Традиції святкування Нового року в Україні змінювалися упродовж століть, втім, дійшли до сучасності. Вони зберегли унікальні звичаї наших предків, які нам не варто забувати.

Предки українців, як і багатьох інших народів, відзначали Новий рік у день зимового сонцестояння, коли день найкоротший, а ніч найдовша. Дату святкування змінили у 1918 році, щоб зустріти початок року разом з іншими країнами Європи – за григоріанським стилем. Але не забувається і православний Новий рік, що входить в число найбільших народних свят, в які дотримуються старовинних українських традицій новорічного свята.UAportal зібрав основні традиції наших пращурів щодо святкування початку нового року.

Нині підготовка людей до Нового року і новорічне святкування перетворили цей день в один із найзначніших і улюблених. Наші предки вірили, що в новорічну ніч Бог чує всі прохання. Популярною новорічною традицією стало загадування бажань, напередодні нового року. Дехто загадує їх безпосередньо в час переходу нового року, пише їх на спеціальних листівках, або навіть спалює. Проте загадування бажань на Новий рік немає традиційного коріння, а наші предки покладалися на долю.

31 грудня за звичаєм накривали пишний сімейний стіл, щоб привернути удачу та добробут. Також в новорічну ніч проводили різні обряди, спрямовані на захист домашньої худоби і хороший урожай. Господар будинку звертався до дерев і тварин із закликами до родючості. Такий обряд припадає на ранок нового року. Коли хлопчики приходять і сіють зерновими (окрім гречки та гороху). Найкраще – це жито та пшениця, а ще можна ячмінь та овес

Передноворічну ніч вважали чарівною, тому дівчата ворожили на долю. Наприклад, вивішували ключі за вікно – якщо вони задзвенять, то дівчина вийде заміж у новому році. Популярністю користувалося й ворожіння, пов'язане з родючістю. На ніч у дворі клали стіг жита, пшениці і ячменю. Вважалося, на якому копиці сіна буде іній, та культура і вродиться краще всіх інших.

У новорічний вечір був популярним обряд водіння "Маланки". Роль "Маланки" виконував переодягнений у жінку чоловік. Також у більшості регіонів було заведено звечора водити "Козу". Тут також переодягали хлопця, але на цей раз у козу.

На хлопця надягали вивернутий кожух, який символізує достаток, і дерев’яну маску з бородою із пряжі. "Козу"супроводжували "Дід", "Баба" та "Лікар". Під час обряду в "Козу" нібито стріляють, але потім "Лікар" допомагав їй, й "Коза" починала танцювати, зичити щастя й добробуту.

Традиційнішим "новорічним деревом" замість ялинки чи сосни для українців був дідух – це переважно останній сніп з лану, прикрашений стрічками, вінками, квітами. Дідух ставили в будинку на покуті столу. Він був символом добробуту, щастя, успіху і рясного врожаю. Його нічим не прикрашали. Ця традиція характерна не лише для України, але й для інших хліборобних регіонів Європи.

Поряд з дідухом також вішали солом’яних “павуків" – конструкції із соломи кубічної форми, до яких прикріплювалися менші кубики. На думку одних дослідників вони символізували зв’язок із предками, а на думку інших – сонце.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!