русский
Свята

Святвечір 6 січня: традиції святкування та що не можна робити

Билім Олена

Святвечір 6 січня: традиції святкування та що не можна робити
У ніч на Різдво українці готували 12 страв

У п'ятницю, 6 січня, українці, що святкують Різдво за Юліанським календарем, відзначатимуть Святий вечір (Святвечір, Вілія). Це передріздвяний день і вечір, яке припадає на останній день Різдвяного посту.

За давніми традиціями цього дня вся родина мала готуватися до святкування Різдва. Було заведено вставати разом зі сходом сонця й починати підготовлювати продукти для куті – жінки перебирали крупу та підготовлювали сухофрукти для узвару, діти перетирали мак та лущили горіхи, чоловіки ж заготовлювали медові стільники.

Протягом дня не снідали й не обідали, чекаючи на Святу вечерю. Проте малих дітей все ж годували.

Православні християни здавна проводили Святвечір у церкві за молитвами. Коли поверталися додому, перевдягалися у святковий одяг, стіл накривали білою скатертиною, під яку клали сіно – це символізувало місце, де народився Ісус Христос.

Традиції 6 січня

До святкової трапези готували дванадцять пісних страв — за кількістю апостолів. На столі обов'язково була присутня кутя, узвар із сухофруктів, печена риба, ягідний кисіль, а також горіхи, овочі, пироги та пряники.

У будинку було заведено ставити ялинку, під яку клали подарунки. Це символізувало дари, принесені Синові Божому після його народження. Оселі українці прикрашали ялиновими гілками та свічками.

Трапеза починалася зі спільної молитви, після якої першою куштували кутю. Вечеряти сідали аж тоді, коли на небі сходила перша зірка — символ народження Христа.

На Святвечір не було заведено подавати гарячі страви, аби господиня могла побути з родиною, а не бігати коло страв. До столу запрошували самотніх знайомих, або сусідів, аби подарувати їм часточку родинного тепла.

Віталися на Святвечір словами: "Христос народився", у відповідь треба було казати "Славімо Його".

До речі, здавна на Святвечір міцних напоїв не вживали. Також не ходили в гості. Проте, якщо хтось заходив, то його запрошували до столу. Вважалося, що нежданий гість принесе в дім добробут і щастя.

Перед святковою вечерею читалася молитва за здоров'я живих та за упокоєння душ мертвих.

Після святкової трапези було заведено лишати їжу на столі. Вважалося, що духи померлих родичів прилетять куштувати кутю.

Увечері 6 січня українці вирушали колядувати, зазвичай цим займалися діти та молодь, вони ходили окремими ватагами та співали пісень, в яких були слова про народження Христа. За це їм давали солодощі та гроші. Після колядок збиралися в одній з осель та ділили дари.

Заборони

  • У Святвечір було заборонено лаятись або сваритися з кимось, а також лихословити.
  • Не можна відмовляти нужденним. 
  • Не можна й гадати аж до свята Водохреща, гадати.

Прикмети у Святвечір

На Святвечір українці спостерігали за небом – безхмарне та зоряне небо віщувало неврожай, якщо був сніг – це мало означати, що літо буде урожайним та не дощовим.

Якщо ясний день – уродяться й овочі на городі, і пшениця в полі.

Хуртовина віщувала врожай меду.

Якщо у цей день чорніли стежки – буде врожай на гречку, а іній на деревах віщував урожай зернових.

А ще люди вірять, що найзаповітніші мрії можуть справдитися, якщо загадати їх на Святвечір – саме в той момент, коли на небі з'явиться перша зірка.

Читайте також про 12 страв, які потрібно готувати на Святвечір.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!