Вчені виявили, що мозкові паразити можуть зробити вовків вожаками стаї

Це підвищує шанси на залучення вовка до ризикованої діяльності, а подібний вплив відомий і для людей.

Нова робота опублікована в Communications Biology показала, що в деяких випадках паразит допомагає господарю просунутися соціальними сходами. Дослідження перегукується з більш ранніми та у чомусь схожими спостереженнями за людьми.

Toxoplasma gondii – паразит збудник токсоплазмозу із найпростіших, що вражає головний мозок. Може заражати практично будь-яку теплокровну істоту. Від багатьох інших паразитів його відокремлює якраз вплив на мозок – заражені ним організми частіше приймають ризиковані рішення. Для паразита це добре, тому що після насильницької загибелі його носія може поширитися (наприклад, коли мозок мертвого господаря хтось з'їдає).

Дослідники провели спостереження за вовками, що мешкають у Єллоустонському заповіднику (США), на територіях, що перетинаються з ареалом пум. Ці котячі, як і багато інших, включаючи звичайних кішок – господарі, що віддають перевагу Toxoplasma gondii, чому таке сусідство ставить вовків під загрозу інфікування. Як і очікувалося, в тих частинах заповідника, де щільність пум була вищою, вовки частіше страждали на токсоплазмоз.

Як зазначають автори, токсоплазмоз у раніше здорових особинах часто веде до зростання рівня дофаміну та тестостерону. Відомо, що ці речовини серйозно впливають на поведінку – і статеву, і соціальну.

Вчені спробували зрозуміти, як саме цей вплив позначається на популяціях диких ссавців. В результаті з'ясувалося, що заражені токсоплазмозом особини часто обирають дві досить ризиковані для цієї тваринної форми поведінки – міграцію та спроби стати лідером зграї.

Міграцією займаються молоді члени зграї, які бажають знайти статевого партнера за її межами. Точніше, таке звичайне трактування цього процесу, оскільки у ряді випадків міграція навіть на великі відстані (до тисяч кілометрів) не закінчується для вовка створенням пари, через що її причини не завжди зрозумілі.

Вовки – соціальні тварини, які непросто переносять довгу самотність. Крім того, поза зграєю їм простіше загинути від рук людей або нападу інших великих хижаків. Взимку їм також важче прогодуватися.

Ще більше ризиків несе спроба стати ватажком. Річ у тім, що хоча в нормі ватажок зграї не атакує інших вовків у ній, у разі появи іншого претендента на лідерство він може виявляти до нього агресію і може навіть вбити. Хоча це нечасте явище, як мінімум у Єллоустонському парку саме внутрішньовидові конфлікти – наймасовіша причина смерті вовків. Загибель від людей (збиті машиною, полювання) займає лише друге місце за кількістю смертей, а травми при полюванні на великих копитних – лише третє.

Вивчення біозразків вовків показало, що серед особин, уражених токсоплазмозом, ймовірність стати "мігрантом" була в 11,69 раза вищою, ніж у здорового вовка. У випадку з ватажками зграї це співвідношення було ще разючішим – у токсоплазмозника шанси на цей статус були в 46,06 рази вищими, ніж у неінфікованої тварини.

Автори роботи зробили висновок, що зростання рівня тестостерону у уражених вовків могло призвести та до досягнення ними вищого соціального статусу, і до їх вищих шансів бути обраними самками під час статевого відбору.

Збільшення рівня ризикованості поведінки досягало таких серйозних величин, що інфіковані самки майже наздогнали неінфікованих самців за цим показником, чого у нормі немає. Здорові самці ставали "мігрантами" з ймовірністю в 50% у середньому протягом 21 місяця, інфіковані - за шість місяців, здорові самки - 48 місяців, а самки з токсоплазмозом - лише за 30 місяців.

Раніше російські дослідники встановили, що кожен четвертий москвич вражений токсоплазмозом. Такі люди потрапляють у ДТП майже вдвічі частіше за інших і частіше роблять спробу суїциду.

Серед хворих на шизофренію в Москві токсоплазмозників приблизно вдвічі більше, ніж серед здорових людей, і, за науковими даними, саме токсоплазмоз підвищує ймовірність шизофренії, а не навпаки, як думали раніше.

Виходячи з нової роботи, можливо, є сенс провести порівняльне дослідження того, як часто носії токсоплазмозу потрапляють до органів влади та бізнесу, а потім порівняти їх з рештою населення країни. Результати можуть мати помітне практичне значення, тим більше що як мінімум для Москви частота зараження токсоплазмозом зростає вже понад півстоліття. Сьогодні дані в цій галузі обмежені: відомо лише, що серед бізнесменів токсоплазмозників більше, ніж серед звичайних людей.

Раніше у Чорнобильських лісах помітили найбільшу тварину за розміром – лося європейського. Він може важити до 800 кілограмів та відбиватися від вовків. 

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!