ukr
Русский
Здоров'я

Холестерин та деменція: дослідження американських учених

Віктор Литвиненко

Холестерин та деменція: дослідження американських учених

Одне із найпоширеніших та прогресуючих захворювань людства хвороба Альцгеймера досі вважається невиліковною. Вона викликає проблеми із пам'яттю, мисленням і поведінкою, а згодом призводить до втрати здатності до самообслуговування.

В останні десятиліття вчені намагаються з'ясувати фактори ризику деменції, оскільки кожні 20 років через старіння населення кількість пацієнтів з Альцгеймером подвоюється. За даними нового дослідження американських учених, ліпіди можуть підвищити ризик захворювання. Експерти поділились новими гіпотезами про зв'язок холестерину й деменції, а також рекомендаціями щодо терапії та харчування.

Як холестерин пов'язаний із деменцією?

Взаємозв'язок між рівнем ліпідів та розвитком деменції існує, проте її складно зрозуміти та простежити, – говорять дослідники. "Це неймовірно складна область, і насправді немає чіткого консенсусу з цього питання, оскільки різні класи ліпідів відображають різні дії", - ділиться доктор філософії, помічник директора з питань старіння та профілактики хвороби Альцгеймера Бетсі Міллс.

Деякі дослідження показують, що надмірний рівень ліпідів може збільшити ризик розвитку деменції та хвороби Альцгеймера.

За даними інших досліджень, підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів може навпаки захистити від деменції, а підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів високої густини може бути шкідливим.

"Це залежить від віку людини, від того, які ліпіди ви аналізуєте, що використовуєте для їх аналізу та безлічі інших факторів", - вважає Міллс.

Виявлення зв'язку між ліпідами та ризиком деменції потребує розуміння ролі цих речовин у здоровому мозку. Також важливо враховувати взаємодію між холестерином у центральній нервовій системі та в іншому організмі.

За межами білка амілоїду: що ще провокує Альцгеймер?

Історично так склалося, що на роль ліпідів у ризику хвороби Альцгеймера не звертали уваги, - вважає доктор філософії, доцент кафедри молекулярної медицини Інституту біомедичних інновацій та технологій Скотт Хансен.

"Побутує думка, що амілоїд є винуватцем хвороби Альцгеймера. Оскільки амілоїд виявляють у мозку людей із пізньою деменцією, саме цю речовину вважають основною причиною, однак це не зовсім так", - зазначає Хансен.

Амілоїд- це білкова сполука, яка відкладається у тканинах через порушення білкового обміну, що призводить до деменції. Оскільки один із нових препаратів від хвороби Альцгеймера адуканумаб показав низьку ефективність, вчені дійшли висновку, що захворювання провокують не амілоїдні бляшки.

Експерти переконані – ключову роль у прогресуванні деменції відіграє холестерин, який призводить до запальних процесів.

"Основне відкриття моєї лабораторії полягає в тому, що холестерин насправді стимулює синтез амілоїду через запалення. Іншими словами, холестерин викликає запалення, яке стимулює появу амілоїду", - підсумовує вчений.

Що таке "модель ліпідної інвазії"?

Оскільки мозок складається з величезної кількості ліпідів, дослідниця Міллс упевнена: будь-яке порушення регуляції ліпідів впливатиме на мозок, оскільки холестерин необхідний для мієлінових оболонок, клітинних мембран та інших життєво важливих функцій.

"Здорове функціонування мозку залежить від здорового регулювання ліпідів. З моменту першого опису хвороби Альцгеймера понад 100 років тому це захворювання було пов'язане із зміною ліпідів у мозку", - зазначає Хансен.

Дослідник назвав "модель ліпідної інвазії" способом розуміння порушення регуляції ліпідів у мозку. Ця гіпотеза стверджує, що хвороба Альцгеймера обумовлена ​​зовнішніми ліпідами, які потрапляють у мозок внаслідок ушкодження гематоенцефалічного бар'єру (ГЕБ).

GEBздійснює активну взаємодію між кровотоком та центральною нервовою системою. Бар'єр захищає мозок від токсинів та забезпечує транспорт поживних речовин до мозку.

"Холестерин у мозку і холестерин на периферії, тобто у решті тіла поза мозку - розділені. Мозок виробляє власний холестерин та суворо контролює його", - пояснює дослідник Хансен.

У нормальних умовах холестерин із їжі не потрапляє у мозок. Кожне надходження холестерину в мозок чи поза ним має власні регуляторні й транспортні механізми, клітини-мішені, – додає вчений.

За словами Хансена, коли гематоенцефалічний бар'єр порушується, він стає проникливим, дозволяючи холестерину проникати у мозок. Це підвищує рівень амілоїду в нейронах, що зрештою призводить до утворення бляшок амілоїду.

Коли деменція прогресує нейрони головного мозку вмирають та перебудовуються. Чи пов'язані ці зміни з дегенеративним процесом, чи самі зміни у метаболізмі холестерину призводять дегенерації тканин, - дослідникам поки невідомо.

Наскільки ефективні статини та дієтичні рекомендації?

Експерти припускають, що деякі статини можуть мати нейропротекторні переваги. Однак наразі дослідники не мають чітких даних про те, чи впливають статини безпосередньо на рівень холестерину в мозку. Вони могли б допомогти, збільшуючи кровообіг та зменшуючи звуження артерій, однак будь-яка пряма дія на мозок все ще досліджується.

Дослідник Хансен вказує на дослідження, які демонструють, що статини, які призначають у середньому віці, мають кардіозахисну дію, а також можуть захищати здоров'я мозку, тоді як статини, які призначаються у літньому віці, схоже, немає таких переваг.

На думку експерта, одна із причин, через яку статини менш корисні у більш зрілому віці, полягає в тому, що гематоенцефалічний бар'єр уже пошкоджений системним запаленням і в мозку вже йде незворотний процес руйнування нейронів.

З погляду харчової психіатрії, експерти рекомендують протизапальну дієту, яка підтримує здоровий мікробіом кишківника та зменшує запалення.

Відмова від трансжирів та гідрогенізованої олії може бути корисною для загального здоров'я мозку, - впевнені дослідники. Експерти також зазначають, що жирна риба, багата на омега-кислоти, та оливкова олію можуть допомогти зберегти мембрани нейронів непошкодженими, що вкрай важливо за високого ризику деменції.

Наразі дослідники відзначають чіткий зв'язок між холестерином та деменцією. Результати нових досліджень можуть спонукати лікарів спостерігати за рівнем ліпідів своїх пацієнтів з плином часу. "Якщо ви спостерігаєте за пацієнтом та бачите збільшення чи зниження рівня ліпідів, це може бути інформативним", - наголошують дослідники.