Українська
Политика

Отставка Залужного. Банковая сработала эффектно

Виктор Шлинчак

Отставка Залужного. Банковая сработала эффектно
Отставка Залужного. Банковая сработала эффектно

БЛОГ

ИСТОЧНИК

Его все-таки уволили. Следует признать, что Офис президента на этот раз сработал эффектно.

После минувшего понедельника, когда президент Зеленский сообщил главкому Залужному о желании поменять главнокомандующего, в ОП очень внимательно отслеживало реакцию общества. И тянули время.

Далее текст на языке оригинала

З точки зору драматургії народу треба лічені дні, аби цю новину "переварили". Звичайно, що відставка головкома не спонукала до якихось виступів чи заворушень. Радше – розчарування. І у декого – маленьку надію, що ситуацію відіграють назад.

Але маховик був запущений. Відмова писати заяву "за власним бажанням" лише підлила олії у вогонь. Залишалось чекати дня "Х", коли пристрасті уляжуться, провідні видання відпишуть свої статті, а експерти відкоментують наслідки.

Тому сьогоднішня новина вже не сприймається так гостро, як повідомлення минулого понеділка. В тому числі, у війську. Народ втомився від "психологічних гойдалок" – звільнить/не звільнить. Але для президента це була вже та ситуація, коли не звільняти не можна було. Бо тоді альфа-самець – не він.

Зрозуміло, що наступник Залужного буде завжди порівнюватися з попередником. Зрозуміло, що тепер ми матимемо в першу чергу політичне керівництво війною, а вже потім військове. І питання відповідальності бумерангом прилітатиме не в Генштаб, а на Банкову.

Але ніколи так не було, щоб якось не було.

І тут хочеться написати щось оптимістично-позитивне. Наприклад, що звільнення Залужного – це не глобальна катастрофа. Що попереду, до кінця війни, ми можемо стати свідками і не таких кульбітів. Що ця відставка (можливо) дасть привід комусь замислитися, а комусь видихнути. Що, можливо, і цей відтинок шляху нам треба пройти в сліпоті, аби побачити попереду світло. І десяток інших красивих речей можна було б написати...

На персні царя Соломона, за легендою, був напис: "І це мине". У хвилини, коли йому було важко, Соломон дивився на напис, заспокоювався, знаходив сили і рішення.

Бажаю нам усім цього щиро.