Вчені ведуть боротьбу зі старінням: на якому етапі знаходяться дослідження тривалості життя людини
Генетик та біогеронтолог Олександр Коляда розповів про що науковці говорили на дев’ятій конференції по старінню та пошуку препаратів проти нього.
Одною з найгарачіших тем у свіі науки є діагностика механізму старіння. 9 років тому починалася конференція Aging Research and Drug Discovery Meeting, тоді про діагностику та дослідження майже не говорили, всі шукали ефективний вплив на тривалість життя.
Сьогодні підходів велика кількість, і молекулярних методів стало багато. Стоїть питання вибору підходу до діагностики.
"Після умоглядної статті Hallmarks of Aging, яка розірвала науковий світ, всі взяли курс не просто на маніпуляції з довжиною життя, але і на поліпшення всіх дев’яти показників старіння, описаних у статті. У кожного до цього різні шляхи, але тренд очевидний", – пише Олександр Коляда.
Ці фактори, які є показниками старіння:
- нестабільність геному
- укорочення теломер
- епігенетичні модифікації
- порушення протеостазу
- порушення регуляції поживних речовин
- мітохондріальна дисфункція
- клітинне старіння
- виснаження запасу стовбурових клітин
- змінена міжклітинна комунікація
Зараз спільнота науковців працює над тим, щоб начитись діагностувати та впливати на ці показники. Потрібні як точкові так і комплексні дослідження.
Зараз лікарі мають панелі діагностики, де кожна система органів розглядається окремо та підказує лікарю алгоритм дій. Вчені говорять про вимірювання старіння навіть на рівні кожної окремої клітини, для чого потрібні небачена точність та новітні технології.
"Хто працює з великими даними вчитися вимірювати старіння за цифровими даними про людину. В цілому в цій галузі найбільше прогресу", – зазначив Коляда.
Також на конференції обговорювали препарати, що впливають на шляхи, пов'язані зі старінням, згадували метформін, NAD, ресвератрол, акарбозу, МСТ, рапаміцин, 17-а-Е, В-GPA та безліч інших речовин, які поки що не розголошуються.
"Найближче до повного шляху тестування препарату в контексті старіння, просунулося тестування метформіну в проєкті TAME, який коштує 65 млн доларів, і на який покладають великі надії", – пише автор.
Дуже багато часу присвячують дослідженням штучного інтелекту. Він і сканує великі дані потенційних ліків, і шукає в геномах мішені для впливів, і аналізує дані мільйонів людей. Олександр Коляда зазначив, що прогрес у цій галузі є, але на жаль, фахівці авикористовують новітні цифрові алгоритми у суто капіталістичних цілях маркетингу, тоді як наукові дослідження оплачуються не так, як продажі в інтернеті.
"Всім вже зрозуміло, що без ML та AI у сучасній науці вже дуже складно щось принципово нове зробити. Ось тільки всі ML та AI фахівці зайняті в маркетингу, і придумають як дотягнутися своїми цифровими руками до споживачів, щоб продати якийсь БАД від старіння. У той час як вчені вивчають старіння, відчайдушно потребують таких фахівців, щоб хоч колись у майбутньому такий БАД винайти. Але зарплати у маркетингу вищі", – пише Олександ Коляда.
Окрема секція була про вплив харчування на старіння. Говорили про кетодієту і її вплив на здоров'я людини. Дійшли висновку, що великі вікна між їжею протягом дня показують себе краще ніж дрібні та часті.
"Обмеження незамінних амінокислот у раціоні теж є корисним для продовження життя у модельних організмів. Реалізується це все дуже складними та химерними молекулярними інструментами. Основні принципи здорового харчування не похитнути, але нюанси роботи цього харчування – дуже цікава і активна тема зараз", – повідомляє вчений.
Також згадали про цікавий та перспективний новий напрямок досліджень – наноти. Це штучні мікроскопічні сферичні губки, які повинні вбирати у собі всякі шкідливі речовини у крові. Таким чином науковці хочуть "оновити" стару кров, видаливши з неї певні речовини. Технологія нова і поки що тестується.
Говорили й про генетику довголіття, де не може бути швидких відкриттів, адже це нерозривно пов'язано з тривалістю життя людини та народжуваністью.
Вчені дійшли цікавого висновку, що довголіття не тільки успадковується нащадками, а і якось пов'язує подружжя. Якщо один із подружжя довго живе, то й другий має таку схильність. Щодо цього зараз будуть гіпотези.
"На гени довгожителів звичайно ж ведеться жорстоке полювання. Всі гени, які роблять людей аномально довгоживучими (чи нормально живучими?), важливі для науки, вони майбутні мішені для ліків. Такі гени шукають у кожній популяції, тому що у різних куточках світу вони можуть бути свої. За статистикою більшість розробок ліків сьогодні й починається з відкриття таких цікавих генів", – додав Коляда.
З кожним роком на конференції можна побачити вдвічі більше людей, що каже, що сфера знань зростає. За словами Олександра Коляди, тільки щоб розповісти всі новини галузі за рік треба по десять годин доповідей протягом чотирьох днів.
"Як завжди буває, що більше ми знаємо, то більше запитань у нас виникає. Але від цього лише цікавіше", – резюмував автор.
Раніше: Таємниця старовинної іграшки: археологи дослідили питання дитинства та гри (фото)
Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні - підписуйтесь на наш телеграм канал!