Навіщо носили "оселедця", чому не танцювали гопака й інші цікаві факти про українських козаків

У наш час ЗСУ боронять українські землі від ворогів – російських окупантів. Так, як це колись робили козаки – мужньо і безстрашно. Ці люди були фізично досконалими, мали кодекс честі та доблесне керівництво. Вони були жорстокими, але справедливими. Наприклад, за вбивство побратима винного кидали у вириту яму, зверху ставили труну із жертвою й обох засипали землею. А якщо хтось випивав алкоголь під час морського походу – опинявся за бортом…

Козаки стали гордістю нашої нації. Тож щороку, 14 жовтня, ми святкуємо день українського козацтва. На цю ж дату випадає свято Покрови Богородиці, яку козаки вважали своєю захисницею та заступницею. Отож, пропонуймо дізнатися, якими ці воїни були в житті. Деталі – в матеріалі UAportal.

1. Навіщо козаки носили "оселедця"

Одна з версій – щоб Бог чи янгол за чуба відніс до раю, коли вони загинуть у бою. Проте вона ґрунтується на легенді, а не на історичних фактах. Історики ж говорять про інше: у стародавніх слов'ян не було жодного божества з довгим волоссям чи бородою, тож такий стиль зачіски вважався божественним.

До речі, носити "оселедця" могли тільки ті козаки, які пройшли усі випробування й обряд посвячення. Такий чуб потрібно було вкладати за ліве вухо, як знак завзятого і відважного воїна. Адже з цього ж боку прикріплювали й інші відзнаки – шаблю, ордени тощо. Якщо ж козакові відрізали "оселедця" – це було одне з найганебніших покарань.

2. Як козаки ухвалювали рішення

Запорізьку Січ називають першим демократичним об’єднанням у світі. Адже усі рішення щодо діяльності козаків визначалися голосуванням на радах. На загальних зборах люди голосували шапками: за яке питання злетить догори найбільша кількість головних уборів, те й ухвалювали.

3. Українські воїни не танцювали гопака

Сьогодні гопак – український народний танець. Та раніше ці рухи, але більш різкі, були в козаків основою окремого бойового мистецтва, яке воїни цілими днями відточували. Гопак виховував українського лицаря, який мав обов'язок захищати свою державу.

А й справді, якщо придивитися до народного танцю українців, то можна побачити, що деякі з його рухів схожі на бойову техніку: удари ногами в стрибку, присідання чи "павучок"', різноманітні кроки, відбивання, підсікання, "повзунці", "присядки", "копняки" і так далі.

Сила, мужність і козацька жага до свободи й досі передається із покоління у покоління, бо ці характеристики української нації – поза часом і простором.

4. Чому козаки майже не носили шаровари

Історики давно розвінчали образ козака у вишиванці і червоних шароварах, адже це – не традиційний одяг українських козаків. Наприклад, воїни Хмельницького ходили у кальсонах (вузьких штанах, схожих на джинси). Проте козаки дійсно мали й шаровари впродовж короткого відтинку часу, коли підпорядковувалися Росії.

5. Найбільша гордість козаків – човен, який звався "чайка"

Самійло Кішка, гетьман із Канева, збудував "чайку", тож сучасні історики називають його батьком-засновником українського морського флоту. Цей човен мав довжину 20 м та ширину – 4 м, вміщував близько 70 озброєних козаків та 5 гармат. Таке судно не боялося шторму чи негоди, адже було виготовлене з дубової дошки. До кожного кінця човна прилаштовували окреме стерно, завдяки чому він у будь-який момент міг змінити курс на 180 градусів.

Цікаво й те, що невисокі, малопомітні, надзвичайно плавучі козацькі "чайки" розвивали швидкість до 20 км/год, що перевищувало можливості тогочасних турецьких галер.

6. Козаки боролися з корупцією

"Конституція Пилипа Орлика" (1710) заклала основу в антикорупційне законодавство, що використовується у сучасному українському суспільстві. Згідно з цим документом, військові старшини мають бути обрані вільним голосуванням, а гетьман не має привласнювати те, що належить громаді й розподіляти громадське майно між іншими людьми. Також у Конституції йшлося про те, що ніхто не мав зловживати місцевими бюджетами. Ті, хто порушував це правило, відшкодовував кошти із власної кишені.

7. Курені козаків були завжди відкриті

Так українські воїни показували свою гостинність. Мандрівник чи перехожий міг зайти до куреня (навіть якщо господар не вдома), погостювати й поїсти, а вже потім рушити далі. Проте з приміщення не можна нічого виносити, тож порушників завжди карали.

Раніше UAportal писав про традиції, прикмети й вітання на Покрову пресвятої Богородиці.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!