ukr
русский

Україна стане членом НАТО тоді і тільки тоді, коли це буде питанням виживання для Європи

Олексій ГолобуцькийОлексій Голобуцький

Україна стане членом НАТО тоді і тільки тоді, коли це буде питанням виживання для Європи
Україна стане членом НАТО тоді і тільки тоді, коли це буде питанням виживання для Європи

Столтенберг: Україна на невідворотному шляху до вступу у НАТО. Домовленості про вступ України до Альянсу цим літом на саміті у Вашингтоні не очікується.

...Цей день колись обов'язково настане. Аби Україна стала членом НАТО, необхідно, щоб всі 32 члени дали свою згоду. Але такого рішення не вдасться досягнути на саміті у липні.

Спецпомічник Байдена Томас Райт: "Україну не приймуть до НАТО ні зараз, ані у наступні кілька років".

Постпред США при НАТО Джуліан Сміт: На саміт буде запрошено Зеленського, оскільки тема України буде ключовою. "Буде можливість вітати Зеленського у Вашингтоні, щоб стати разом із тридцятьма двома іншими лідерами, зімкнути з ним руки і зробити так, щоб Москва зрозуміла одне – союзники по НАТО нікуди не підуть. НАТО лишиться з Києвом так довго, як буде треба".

Загалом долучення України до НАТО невідворотнє – просто воно поки не на часі. З багатьох причин – і через позицію США, Німеччини, Словаччини та Угорщини. І через світову геополітичну кон'юнктуру. І через тільки розпочате нарощування оборонних видатків і оборонних систем країн НАТО.

Україна стане членом НАТО тоді і тільки тоді, коли це буде питанням виживання для Європи. І тоді вже не знадобляться жодні формальності, виконання жодних умов – бо Україна буде гарантом безпеки всієї Європи. Звісно, якщо Україна на той момент ще існуватиме як держава.

Важлива теза Столтенберга: потреби України пріоритетніші за потреби національної безпеки країн ЄС. "Між допомогою Києву і власним озброєнням слід обирати Україну".

Отже, як бачимо, рішення вже прийнято, як і визначений період приєднання: не тепер, коли це потрібно нам, а тоді, як це буде потрібно країнам НАТО. Той же принцип поступових кроків, що його дотримується понад 2 роки Байден.

Все буде – але у тому темпі, який визначають Брюссель і Вашингтон, а не у тому, який диктує об'єктивна реальність. Нехай потім і озвучують шкодування та визнання помилок.

Висновок: наше виживання залежить передусім від нас. Можливо нас врятують і звільнять, якщо ми впадемо. Але скількох мільйонів життів нам це коштуватиме? Тому краще все ж знайти способи втриматись на ногах до моменту, коли НАТО визначить, що настав час повноцінно стати поряд.