Король помер. Хай живе король: що відомо про попередників-тезок короля Чарльза ІІІ

73-річний Чарльз, вступив на престол, отримавши порядковий номер імені. Про Чарльза ІІІ ми вже трохи знаємо з нашої попередньої статті. Якими ж були його попередники – Чарльз І та Чарльз ІІ?

Король Чарльз I

Король Англії, Шотландії та Ірландії Чарльз I був членом династії Стюартів. Він був жорстоким та любив владу. Активно вів абсолютистську політику, реформував церкву та самодержавно правив 11 років без парламенту. Він не звертав увагу на права станів і принцип недоторканності приватної власності, що в результаті призвело до повстань в Ірландії та Шотландії, які перейшли в Англійську революцію та, згодом, у громадянську війну. Зрештою, парламент засудив Чарльза I до страти через відсікання голови. Його стратили в Лондоні 30 січня 1649 року.

Останніми словами короля були: "Я повинен сказати вам, що ваші вільності й свободи полягають у наявності уряду, в тих законах, які найкраще забезпечують вам життя й збереження майна. Це відбувається не з участі в управлінні, яке вам ніяк не належить. Підданий і государ – це зовсім різні поняття".

Дивно, але після смерті короля до нього ставились з повагою: під час демонстрації катом голови короля він не сказав"Ось голова зрадника", як мав зазвичай казати. Над тілом страченого не знущались: голову Карла I пришили до тулуба й дозволили родичам попрощатися з королем та поховати його. Його поховали у Віндзорі, у каплиці Генріха VIII.

Король Англії Чарльз II помстився за батька

Старший син страченого Чарльза І виховувався на континенті та з моменту смерті батька будував план помсти. Шотландці, які з ненавистю відносились до поневолювачів-англійців, хотіли бачити на престолі лише Чарльза ІІ, тому він був коронований у 1650 році саме в Шотландії. Згодом генерал Кромвель відправив туди війська, які розгромили повстанську армію в битві під Вустером. За голову Чарльза ІІ була призначена винагорода, тому він був змушений тікати у Францію.

Повернувся він лише за 10 років і став-таки королем. На той момент йому було 30 років. Спершу він амністував всіх членів попереднього уряду, крім 10 його членів, які голосували за страту батька. Їм не пощастило: спочатку їх повісили, потім потрошили і в кінці четвертували. Крім того, на річницю з моменту страти батька він наказав викопати тіла найлютіших ворогів — Олівера Кромвеля, Джона Бредшо та Генрі Айртона і стратити їх через четвертування ще раз.

Правління Чарльза ІІ було відзначено трагічними подіями: епідемією чуми, яка забрала життя понад 100 тисяч осіб, і Великою лондонською пожежею, яка залишила без даху над головою 70 тисяч людей. До-речі, саме завдяки пожежі чума була подолана: всі чумні щурі та блохи згоріли. Король з братом гасили пожежу на рівні з простими громадянами, а потім Чарльз ІІ дав наказ роздавати продукти погорільцям та призначив грошову допомогу на відновлення.

Саме за Чарльза II влада поділилась між парламентом та королем. Під час його правління Англія освоювала землі Нового світу та заснувала Королівську африканську компанію, яка була монополістом на рабовласницькому ринку.

Чарльз помер раптово від апоплексичного удару у 54 роки, перейшовши у католицтво за кілька днів до смерті. Є цікаві подробиці його смерті: у XX столітті дослідники виявили величезну концентрацію ртуті у волоссі монарха. Можна подумати, що його отруїли, але ні. Чарльз ІІ любив алхімію та намагався перетворити ртуть у золото, годинами працюючі у лабораторії.

Читайте також: Коронація Чарльза ІІІ: де дивились трансляцію.

Король ІІ не мав дітей із своєю законною дружиною, португальською принцесою Катериною Браганською, але вын компенсував це, завівши 14 позашлюбних дітей від подруг і коханок.

Чарльз ІІІ (інший)

У XVIII столітті корону мало не отримав монарх, який називався б Чарльзом ІІІ. Він був молодим протеже шотландської знаті на ім’я Чарльз Едвард Стюарт, також відомий як Красень принц.

Чарльз очолював повстання проти англійців, яке закінчилось поразкою. Натомість принц закарбував своє ім’я у багатьох шотландських баладах і легендах.

Чарльз Едвард був онуком короля Якова II. Він народився у Римі та був наполовину поляком ( його мати – Марія Собеська). З дитинства він знав, що йому необхідно заволодіти англійським престолом. Про це йому говорили батько та наставник.

Чарльз вже у 14 років взяв участь у Війні за польську спадщину. У 23 роки він отримав титул принца-регента, а батько дав йому благословення на важливу місію по завоюванню англійського престолу.

Через два роки почалось Повстання Сорок П'ятого Року чи Друге якобітське повстання. Чарльз виступаючи під прапором батька (Старого Претендента) висадився у Шотландії влітку 1745 року. На його сторону встали гірські шотландські клани, які прагнули бути незалежними від англійців, тому в Единбург Чарльз зайшов без бою. У вересні йому вдалась розгромити урядові війська під Престонпренсом і вже маючи військо, яке налічувало 6 тисяч воїнів, він вирішив йти на Англію. Та у Дербіширі він не отримав підтримки і йому довелось повернутись. Тоді на нього вже йшла армія короля Чарльза ІІ.

16 квітня 1746 р. повстанці та військо короля зійшлися у бою поблизу селища Каллоден у Північній Шотландії. Виювали не лише дві армії, але й два принци: Вільям Август, герцог Камберлендський зі сторони англійців та принц Чарлі зі сторони шотландців. Шотладці потерпіли нищівну поразку. Ця битва остаточно завершила епоху правління шотландських кланів.

Після поразки принц Чарльз під виглядом служниці знатної дами та з ім‘ям Бетті Берк, у жіночій сукні пішов на на острів Скай, звідки фрацузький фрегат "Щасливчик" доставив його на континент.

Нагадаємо, під час коронації Чарльза ІІІ буде використана унікальна реліквія. 

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!