Водохреща 2026: що має обов’язково стояти на столі

5 січня в Україні відзначають Голодну кутю, яку ще називають другим Святвечором. Це особливий день у народному календарі, що передує Водохрещу й символізує завершення різдвяно-новорічного обрядового циклу. Свято супроводжувалося усталеними звичаями, постом і скромною, але глибоко символічною вечерею з обрядових страв.

Про те, як українці святкували другий Святвечір, чим він відрізнявся від першого та чому кутю називали саме "голодною", пише molbuk.

На відміну від першого Святвечора, цього дня не обов’язково було ставити на стіл дванадцять пісних страв. Проте головна обрядова страва залишалася незмінною — кутя з медом, маком, горіхами та родзинками. Окрім неї, готували смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, узвар, пісний борщ із грибними вушками та грибну підливу.

Перед вечерею на стіл клали трохи сіна, накривали його білою скатертиною, а по кутах розкладали зубчики часнику — як оберіг для здоров’я всієї родини. За стіл сідали лише з появою першої зірки. Після молитви трапезу починали трьома ложками куті й ними ж завершували.

Нез’їдені страви не викидали — їх віддавали домашній птиці чи худобі, вірячи, що це принесе здоров’я та плодючість. У порожню миску з-під куті складали ложки всіх присутніх і клали шматочок хліба — "на врожай".

На Галичині існував звичай після вечері зібрати всі столові прибори та перев’язати їх сіном. Зазвичай це доручали наймолодшому члену родини — вважалося, що такий обряд зміцнює родинні зв’язки й єдність сім’ї.

Читайте також: Готуйте гаманці: у яку ціну обійдеться святкова новорічна вечеря

Народні звичаї другого Святвечора

З Водохрещем у народній уяві пов’язували люті морози, тому побутував обряд "заклинання морозу". Перед початком вечері господар брав ложку куті, підходив до вікна й промовляв запрошення морозу до столу. Після паузи додавав прохання не шкодити врожаю, худобі та людям. Вірили, що ці слова захистять господарство від холодів і принесуть добрий урожай.

Коли сутеніло, родина виносила з хати дідуха й спалювала його в саду або на городі. Попіл зберігали як оберіг для майбутніх посівів. Цей обряд символізував прощання з зимою та наближення весни.

У цей вечір дітям знову дозволялося ходити щедрувати. Подекуди вони дарували господарям гілочки ліщини — на знак вдячності та побажання достатку.

Також другого Святвечора дівчата ворожили, використовуючи обряди, подібні до тих, що проводилися на Андрія чи в інші "магічні" вечори.

Нагадаємо, відомий ресторатор підказав, скільки страв може бути на різдвяному столі.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!