Капітан, який підтримував Путіна, пережив жах і став на боротьбу з російськими окупантами

Капітан Тимур Рудов розповів про евакуацію з Маріуполя та ненависть до Росії.

Своєю історією капітан далекого плавання та власник YouTube-каналу поділився для Meduza.

Зокрема він згадав своє життя у Маріуполі, а також у Ростові-на-Дону, де отримував освіту.

Залишивши професію моряка, отримуючи прибуток від свого блогу, Рудов вирішив осісти в Росії.

"Мене виховували так: ми – росіяни, Росія – наш дім, і все, що відбувається в країні, – правильно. 2014 року я був проти Майдану. Тоді я вирішив переїхати на батьківщину, до Ростова: купив там будинок і машину, дочка пішла до місцевого дитячого садка", - згадує він.

Проживши в Росії якийсь час він відчув огиду до такої держави, де все занурилося в корупції.

"Я зрозумів, що це не те, за що варто боротися і триматися. Ніякого російського народу немає, немає жодної згуртованості, росіяни у Росії не потрібні. До мене прийшло розуміння того, що до людей ставляться, як до селян-кріпаків. Вся моя повага до Путіна зникла", - каже капітан.

У 2021 році Рудов повернувся до України та оселився в Маріуполі.

"Чим ближче був початок війни, тим сильнішим було моє відчуття, що Росія перетворюється на щось погане. Я не висловлювався з цього приводу, тому що розумів, що я людина публічна, і мене можуть зазнати репресій. Але я водночас усвідомлював, що маю використовувати свою медійність для боротьби з путінським режимом", - розповів Рудов.

Моряк Рудов згадує початок погіршення обстановки в Маріуполі. За його словами, з 1 березня найчастіше почали прилітати окремі снаряди.

"Далі ставало дедалі гірше: нічого не працювало, відключення газу призвело до того, що люди стали палити все, що горить, стягували палети, облаштовували вогнища, щоб можна було готувати їжу", - каже Рудов.

Він також згадує своє перебування у підвалі, а також трагічно загиблого сусіда, з яким вони йшли до магазину.

Він зазначив, що вижив у момент обстрілу лише завдяки підписникам блогу, з яким у нього виникла розмова дорогою.

"В результаті я так і не дійшов до магазину, але мій сусід Сашко дійшов – його вбило біля холодильника з молоком. Мене дуже вразило те, що якби не підписник, я теж опинився б у цьому магазині", - каже Рудов.

Після того, як снаряди почали прилітати по їхньому будинку, де вони знаходилися в підвалі, Рудов з сім'єю вирішили будь-що виїжджати з міста.

"Я схопив легку контузію: досі у вухах дзвін стоїть. Ще мені камінь під око прилетів, а дружина вивихнула ногу. У тещі стався нервовий зрив. Я зрозумів, що треба їхати туди, де менше стріляють", - сказав він.

На обстріляній машині, в якій залишився працюючий двигун, вони вирушили в бік Запоріжжя.

"При перетині лінії фронту на південь від Запоріжжя, ми потрапили під мінометний обстріл. Прямо на моїх очах прилетіло дві міни: один снаряд потрапив у машину - звідти витягли жінку, вона вся стікала кров'ю, - каже капітан.

За словами Рудова, вони спробували вивезти рідних до Польщі, і дорогою зупинялися у підписників.

Наразі Тимур Рудов знаходиться в Одесі, де відкрив свій волонтерський центр для допомоги постраждалим та українським військовим.

"Сподіваюся, що все скоро вирішиться. Тоді я поїду назад до Маріуполя і допомагатиму відбудовувати місто. Потім я, мабуть, повернуся в море. Але зараз головне, щоби ця війна припинилася", - каже Рудов.