ukr
русский
English

У самому серці Стоунхенджу знайшли ями віком 10 000 років: найдавніший слід землекористування

Ціхоцька Марія

У самому серці Стоунхенджу знайшли ями віком 10 000 років: найдавніший слід землекористування
Стоунхендж

Під час вивчення вченими з Гентського (Бельгія) та Бірмінгемського (Великобританія) університетів глибоких шарів ґрунту навколо стародавніх мегалітів Стоунхенджу із застосуванням електромагнітних методів сканування ґрунту та спеціально створеної програми напівавтоматичної інтерпретації даних виявилось, що там наявні сотні великих та тисячі менших доісторичних ям.

Про це пише Archaeological Science.

Вчені висунули теорію про їх антропологічне походження та виявились праві. Найбільша — шириною понад чотири метри та завглибшки два метри — вирита в крейдяній породі. Викопати стільки кам'яними знаряддями у відносно твердій породі дуже важко.

Вік ями – понад десять тисяч років, тобто вона була вирита мисливцями-збирачами епохи раннього мезоліту, які населяли Британію після останнього льодовикового періоду. Вона – приклад найдавнішого сліду землекористування, виявлений у Стоунхенджі.

Загалом археологи знайшо більше 400 засипаних землею великих ям (кожна діаметром понад 2,5 метри), шість з яких були розкопані віком від раннього мезоліту (приблизно вісім тисяч років до нашої ери) до середньої бронзової доби (приблизно 1300 років до нашої ери).

Щодо мезолітичної ями, то вчені припускають, що вона була вирита в якості пастки для великої дичини. Вона не лише одна з найраніших з небагатьох мезолітичних стоянок поблизу Стоунхенджу (а й найбільша з відомих ранньомезолітичних ям на північному заході Європи.

Читайте також: Величезне кладовище віком майже 4,5 тисячі років розкопали у Британії

Проміжок часу між ранніми та найпізнішими ямами – сім тисячоліть. При тому як самому Стоунхенджу не більше 3,2 тисячі років. Отже, діяльність людей, які тут жили, змінювалось, але вони продовжували копати ями. Їх мета поки незрозуміла. І якщо в ями-пастки часів мезоліту можна повірити, то аналогічні утворення неоліту виглядають дивно, адже на той момент дичини було не так багато і фокус уваги змістився до землеробства.

Поки що вчені лише шукають відповіді на ці запитання.

Нагадаємо, в Іспанії знайшли поему Вергілія, вигравірувану на 1800-річній римській амфорі.

Хотите получать самые актуальные новости о войне и событиях в Украине – подписывайтесь на наш Телеграмм-канал !